fbpx
життєві історії
Ми тільки весною пороздавали з чоловіком всі борги. Я видихнула, і стала збирати гроші на хоч якийсь відпочинок. Море за кордоном нам не світило, тому ми розглядали санаторії в Трускавці. Гроші вже були напоготові, в мене все куплено-зібрано. А ввечері Остап посадив мене за стіл, і сказав, що замість мене на оздоровлення їде його мама. – Тобі нічого не бракує, а мамі на ноги буде саме те, що треба

Ми тільки весною пороздавали з чоловіком всі борги. Я видихнула, і стала збирати гроші на хоч якийсь відпочинок. Море за кордоном нам не світило, тому ми розглядали санаторії в Трускавці. Гроші вже були напоготові, в мене все куплено-зібрано. А ввечері Остап посадив мене за стіл, і сказав, що замість мене на оздоровлення їде його мама. – Тобі нічого не бракує, а мамі на ноги буде саме те, що треба.

Я не думала, що мій коханий чоловік здатний на такий вчинок. Остап вирішив, що його матері більше потрібен відпочинок, і поїхав з нею, а не зі мною, до Трускавця на оздоровлення. Як тільки він повернувся додому, я подала на розлучення.

Ми із Остапом жили разом 7 років. Були й приємні моменти, і не дуже. Декілька років тому ми з’їхали з дороги… Якщо я і водій таксі відбулися легким переляком, то чоловіку пощастило менше. Мені довелося возити його по різних клініках, домовлятися з лікарями, а потім займатися відновленням.

Я була головною годувальницею в сім’ї. Мені доводилося метатися між роботою та клінікою, адже інших помічників не було. Як би я не намагалася, зароблених грошей на різні процедури все одно не вистачало. Я звернулася за допомогою до свекрухи, але вона відмовила:

– Твій чоловік – твої проблеми. У мене донька до університету цього року поступає, треба про неї подбати.

Я доглядала Остапа і сама робила йому всі процедури. Незабаром він зміг підвестися з ліжка та зробити свої перші кроки. Коли він уже більш-менш відновився, зміг улаштуватися до друга на меблеву фабрику. Йому підібрали сидячу роботу, хоч і зарплата була копійчана.

Коли все налагодилося, закрилися кредити і борги, я нарешті видихнула. Ми з Остапом дуже зблизилися за цей час. Якось за вечерею ми вирішили, що настав час відпочити. Була на той час осінь, тому подумували про санаторій в Трускавці. Ми почали готуватися до від’їзду. Коли вже все було готове, Остап заявив:

– Моїй мамі більше потрібний відпочинок і оздоровлення, ніж тобі! Вона ж не молодшає. Нехай вона зі мною поїде.

– Ми ж відкладали гроші на спільний відпочинок. Я собі шкарпетки шкодувала купити, щоби кожну копійку в справу вкласти. А тепер я маю віддати своє місце твоїй матері? Вона ж ніколи нам не допомагала, тебе не згадувала, коли була потрібна допомога. Може, краще ти залишишся вдома? – Запитала я.

– Мені лікар сказав в санаторій їхати та й мамі там добре буде.

– Я заберу половину своїх грошей і робіть, що хочете. Можете всім гуртом їхати — я вмиваю руки.

– Ми ж сім’я, навіщо гроші ділити?

– Щоб усе було справедливо. Якщо ти вирішив, що твоя мама більше варта відпочинку, ніж я, мені більше додати нічого.

– Ну, тоді й на розлучення можна відразу подавати. Мені не потрібна дружина, яка не поважає мене та моє рішення. Ще й стосовно моєї матері вороже настроєна, — заявив чоловік.

Як тільки чоловік повернувся, ми розлучилися. А потім я отримала відпускні та поїхала в Єгипет. Остап зараз живе з мамою та сестрою, а в мене нове кохання та абсолютно щасливе життя.

Ось така моя життєва історія!

Миру та добра вам!

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!