Ми то скоро переїдемо від Софії Олександрівни, бо ремонт наш добігає завершення, але я й гадки не маю, що далі робити в плані спілкування з ріднею чоловіка?
Адже цей час, що ми живемо у його мами, не був для мене солодким, а зовиці тепер обидві дуже налаштовані проти мене.
Розписані ми з Костею всього три місяці. Після одруження мені з сином від першого шлюбу довелося переїхати жити до чоловіка і його мами Софії Олександрівни. Погодилася я переїхати лиш тому, що у Кості літня мати і жили вони разом.
Переїхали ми, я одразу влаштувалася на роботу і сина віддала до садка. З перших днів життя у свекрухи я зустрілася з недоброзичливим ставленням мами Кості і його сестер до мене і моєї дитини.
Мої батьки дуже добре нам допомагають і фінансово, і продуктами. Але тим не менш, готування та прибирання будинку свекрухи повністю лягло на мене. Його мати почала частіше кликати в гості свою старшу непрацюючу доньку, яка жила в нас тижнями.
Ніхто мені з прибиранням і готуванням на таку велику родину навіть не збирався допомагати. А тепер ця сестра поселила у Софії Олександрівни свого непрацюючого 20-річного сина на тих самих умовах.
Я відмовилася готувати на всіх і тепер я готую тільки на себе, чоловіка та свою дитину. Чоловік, на щастя, у цьому плані мене повністю підтримує.
Але проблема в тому, що Софія Олександрівна постійно жаліється на мене своїм донькам, особливо на те, що я готую тільки для себе. всі вони налаштовані проти мене, навіть не приховують цього.
Зараз ми, як я вже сказала, робимо ремонт у власній квартирі і плануємо якнайшвидше з’їхати, але що робити з подальшим спілкуванням з рідними чоловіка? Не думати про це у мене чомусь не виходить .адже ми все ж таки рідня.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
