fbpx

Ми відсвяткували єдиній донечці весілля. Все було на вищому рівні: дорога сукня, лімузин, розваги, найкращий ресторан в місті. За все це оплачував я зі сватами. Юля пішла жити до чоловіка – в невістки. Ми з Катериною залишилися вдвох у великому будинку, який я будував своїми руками. Та недовго тривало наше щастя. Через тиждень Катя зібрала свої речі, і сказала, що по-справжньому закохалася

Ми відсвяткували єдиній донечці весілля. Все було на вищому рівні: дорога сукня, лімузин, розваги, найкращий ресторан в місті. За все це оплачував я зі сватами. Юля пішла жити до чоловіка – в невістки. Ми з Катериною залишилися вдвох у великому будинку, який я будував своїми руками. Та недовго тривало наше щастя. Через тиждень Катя зібрала свої речі, і сказала, що по-справжньому закохалася.

***

Все почалося з рік тому, коли ми віддали доньку заміж. Відіграли весілля, дочка виїхала жити до чоловіка, а моя дружина зібрала речі і з’їхала жити до жителя нашого міста, який займається бізнесом.

Для мене це був повне непорозуміння. З місяць ходив немов не мудрий. Донині не розумію одного – що Катерині не вистачало?

Коли ми одружилися, обидва були бідні, якщо не сказати, що жебраки. Нам просто ніде було жити, тому орендували квартиру. Я почав крутитися як міг. Створив будівельну бригаду, почалися цілодобові шабашки.

Пішли перші гроші, з яких ми взулись і одяглися. Через пів року купив хоч і стареньку, але свою автівку. Стало легше, почали по вихідних виїжджати на природу, на шашлики.

Катерина влаштувалася продавчинею у магазин, де що і вона стала заробляти. Через рік я купив ділянку і заклав фундамент 10 Х 10. З весни почалося будівництво, яке тривало цілий рік.

Нарешті коробка нашого будинку була побудована. Залишилася лише внутрішнє оздоблення. На це пішов ще один рік. Настав довгоочікуваний день, коли ми справили новосілля, і дружина завагітніла.

У будь-якому випадку мені доводилося багато працювати, щоб забезпечувати сім’ю. Дочка росла і нас радувала з дружиною.

Нарешті я купив собі нову машину, а через деякий час купив і дружині машину. Все в нас було добре.

Ми жили щасливо до того часу, поки дружина не зібрала речі і не пішла з дому. Я намагався її повернути, вона ні в яку. Поступово змирився зі сформованою ситуацією і почав жити один.

Через пів року Катерина повернулася додому, валялася в ногах, просила вибачення. Виявилося, що вона сильно хвора. Я її пробачив, посадив в машину, і ми поїхали до Києва.

Витратив купу грошей на її одужання. Хвороба перестала прогресувати, і ми повернулися додому. Через кілька днів дружина зібрала речі і пішла до свого співмешканця.

Ось хто мені зможе пояснити таку жіночу підлість – у важкому стані Катерина повернулася до чоловіка, який вліз у величезні борги, щоб її вилікувати.

Я без шкідливих звичок, жив всі ці роки сім’єю, ніколи не ходив гуляти наліво і навіть не думав про це. І після стількох років сімейного життя такий ось розворот. Ось що їй не вистачало?

Минуло три місяці. Моя дружина з коханцем вирішили відібрати у мене будинок, який я побудував свої горбом. Мою недавно куплену нову машину вона забрала, тепер вирішили прибрати ще з дому. Подала документи на розлучення. Минуло ще три місяці.

Коханець вигнав її з дому. Тепер вона не дає мені проходу, намагаючись повернутися знову додому. По – моєму це верх безсоромності з її боку після всього, що відбулося і для себе я вирішив точно – буду розлучатися, тому що життя між нами, як раніше, тепер не буде.

Я просто не зможу з нею жити, дивитися на неї мені важко.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page