Повертаючись із роботи в хорошому настрої, вдома на мене чекав сюрприз. Але про все по порядку.
Ми з Віктором познайомилися на дні народженні, спілкувалися. Потім зустрілися, пройшло все чудово. Ми зустрічалися ще кілька разів, кожен із яких був похід до ресторану. Він був такий уважний до мене, компліменти, квіти. Здавалося, що я почала закохуватися в нього. Але потім дещо сталося.
Я була на роботі, мені зателефонував Віктор, сказав, що на його поверсі пожежа, його квартира теж постраждала. Попросився переночувати в мене. Я само собою відмовити не могла.
Наступного ранку мені треба було йти на роботу, а у нього був вихідний. Мені так незручно було виганяти людину з квартири, домовилися, що вона дочекається мене з роботи, приготує щось смачне.
І ви тільки уявіть мою реакцію, коли я повернулася додому, апетит зник моментально. Цей Віктор обчистив квартиру, виніс усе цінне. Я пізніше порахувала, велика сума пропала. Яке же все грамотно.
Втирався в довіру, водив у ресторани, намагався здаватися ідеальним чоловіком.
Я, звичайно, в поліцію звернулася. Вони змогли по камерах спостереження побачити, що витягували вдвох, був спільник. Ймовірно, не місцеві. Чи зможуть їх знайти, сказати важко.
Але знайте, дорогі дівчата, підступ може бути там, де ви його зовсім не чекаєте. Не піддавайтеся на хитрощі у вигляді квітів та ресторанів.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.
Недавні записи
- Я як дізналася, що той, ніби як зять, перетягнув мою сусідку Марту і її дочку в своє “коло”, ледь зі стільця не впала. Це ж як таке може бути, вони ж хрещені в нашій церкві? В мене ще було бажання Марті очі відкрити на того Марка в перші дні знайомства з Анною, але думаю, чого буду пхатися в чужу сім’ю. Тепер про це дуже шкодую. Можна ж було їх від цього вберегти. А тепер, хто його знає, чим все закінчиться
- За гроші, які мама висилала з Польщі, ми поробили все що можна було. В нас не хата, а лялечка. Мама останній раз як приїжджала, то рідний дім не впізнала. Ми і бруківку постелили і дах замінили, всюди ремонти сучасні, а на вулиці працював ландшафтний дизайнер. І я і брат вже працюємо, тому кожного разу просимо маму залишитися в Україні і відпочити нарешті від тих заробіток. Але та ні в яку. Все їй щось бракує. Тепер проблему в брату вона найшла. Хоча це смішно
- Вчора нас з сім’єю вперше за три роки покликала до себе в гості сестра. Накрила стіл із різних закусок, а це і канапки з червоною рибою, різні сири і ковбаски. Чоловік шашлик приготував на мангалі. Я трохи поїла а потім питаю: “Олеся, а щось і гарячих страв буде?” На що у відповідь почула: “Все що на столі, більше нічого”. Додому я їхала сильно засмучена, адже так жити не можна. Моя сестра вже не молода дівчина, а елементарно навіть гостей приймати не вміє
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя