fbpx
життєві історії
Ми всі домовились, що після церкви в неділю, йдемо до нас в гості. Нашого синочка звуть Михайликом, таким чином вирішили в сімейному колі й відсвяткувати іменини. Свекруху довго просити не треба. Ірина Андріївна живе одна, свекра вже більше п’яти років немає з нами. І сидіти в чотирьох стінах їй скучно. Ввечері вона вже одягала пальто, і покликала онука до себе. Той без задньої думки прибіг

Ми всі домовились, що після церкви в неділю, йдемо до нас в гості. Нашого синочка звуть Михайликом, таким чином вирішили в сімейному колі й відсвяткувати іменини. Свекруху довго просити не треба. Ірина Андріївна живе одна, свекра вже більше п’яти років немає з нами. І сидіти в чотирьох стінах їй скучно. Ввечері вона вже одягала пальто, і покликала онука до себе. Той без задньої думки прибіг.

Бабуся укладала коханого онука спати і співала йому колискову. Однак Ромчик ніяк не хотів засинати. За дві години онук підвівся і каже:

– Бабусю, може, вже перестанеш і даси мені поспати?

Виховання бабусь особливо впливає на дітей. Кожного разу відправляєш до бабусі дитину, а вона повертається зовсім іншою. Іноді бувають хороші зміни, а часом і не дуже. Бабулі люблять балувати онуків, у них вдома панує вседозволеність, що негативно позначається на поведінці дітей.

Я не раз замислювалася про те, що особливого у стосунках між бабусею та онуком. І зрозуміла. Як говорила моя знайома старенька, бабусі люблять онуків, бо онуки це останні діти. Це продовження роду, тож любов до них неможливо описати словами. Якщо мама з татом лають за витівку, то літня родичка все прощає і спокійніше ставиться до пустощів.

А ось і моя історія, яка багато чому вчить!

Я сама переконалася в цьому. На вихідні до нас часто приїжджає свекруха. І ось Ірина Андріївна погостювала в неділю. Це якраз були іменини нашого синочка Михайлика. Ввечері збиралася вже додому. А потім каже синові:

– Михайлику, поїхали до бабусі, щоб мені сумно одній не було. У тебе ж канікули.

– Так! Так! Поїду! Але лише без мами!

Я злякалася, а потім усміхнулася і відповіла:

– Я знаю, що тобі потрібна свобода. Я навіть не збиралася їхати з вами.

У них свої стосунки. Подобається це мені чи ні, але я там третя зайва. У гостях у бабусі Михайлик – цар. Йому все можна, а я ж геть інша, тому заважатиму насолоджуватися вседозволеністю. Я спочатку думала обговорити цю тему зі свекрухою, але потім зрозуміла, що буду такою ж бабусею.

У такі моменти я згадую свою бабусю, яка душі в мені не чула. Ми з братом любили її всім серцем. Я в майбутньому також хочу, щоб у мене були подібні стосунки з онуками. Бабуся – це добра чарівниця, не інакше. А ми, батьки, маємо не ображатись на них, а цінувати. Адже краще мати таку бабусю, ніж ту, якій абсолютно начхати на онуків.

погоджуєтесь зі мною? А які у вас стосунки з бабусями?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!