Ми вже кілька місяців з чоловіком і дитиною на Вінничині, переїхали з Харокова до рідних чоловіка. Живемо зі свекрами, братом чоловіка, його дружиною та 4-річним сином.
Нас живе три сім’ї живе в одній квартирі. Щоранку я прокидаюся від того, що брат щось там вичитує дитині. Синочок його не хоче о сьомій годині прокидатися. Вони дитину з ліжка піднімають криками, а він плаче.
Свекруха займає на кухні всі комфорки. Каву зварити я не можу, йдемо з чоловіком на роботу не поснідавши.
Живе у 3-кімнатній квартирі у хрущовці.
Сил моїх більше немає. Після Нового року плануємо з чоловіком винаймати квартиру окремо. Дивно, що я зрозуміла за цей час: єдина нормальна людина в їхній родині – мій чоловік. Він усе розуміє, бачить, як мені важко, вже зараз готовий до переїзду, але грошей постійно не вистачає.
Брат любить міцненькі напої, дружині брата тільки дай привід влаштувати сцену. інших інтересі в її житті немаЄ .хіба ще соцмережі. Суперечки робить з нічого і щодня. Так у “концертах” засинаємо і прокидаємося.
Не знаю, як може три покоління жити під одним дахом, але наша родина вижити у трикімнатній квартирі не може, це вже очевидно, тому зараз активно займаємося пошуком окремого житла, хоч свекруха Анастасія Миколаївна і відмовляє мого чоловіка, мовляв, навіщо платити дяді, якщо є де жити. Егеж, дійсно.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
