fbpx

Ми вже всією сім’єю на порозі стояли, щоб до церкви на службу йти, як в дверях постала свекруха. “Чого ти всіх туди тягнеш? Я ніколи Олега в церкву не вела і нічого, нормальним виріс”, – сказала зухвало Світлана Миколаївна, а потім звернулася до Арсена. “А давай ми разом погуляємо, а потім я тобі іграшку куплю?”. Та ясно, що син вибрав “варіант” бабусі. Я такого варіанту подій не очікувала, тому стояла, як вкопана

Я з міста, та мій чоловік з села і попри це ми щасливі разом.

Батьки Олега живуть в селі, хоча ми з ними не дуже підтримуємо спілкування. Моя свекруха на старість літ все пустила на самоплив. Світлана Миколаївна вже рідко прибирає, майже не готує, а до церкви, так взагалі не ходить.

Мою свекруху, як побачите два рази на рік у церкві, то будете мати удачу, бо й то не завжди є.

І я б ще розуміла, якщо б до церкви було далеко, але ж ні. До храму від дому свекрухи п’ять хвилин ходу, та вона все одно знаходить якісь відмовки.

То в неї справ багато, то її спина болить, то вона голубці готує, то якась цікава передача по телевізору йде і так весь час.

Хоча я думаю тут справа в бажанні, адже моя мама теж не молода, а в церкві кожної неділі буває.

Довгий час те, що свекруха не ходить до церкви, нам не чинило ніякої шкоди. Але все змінив один момент.

Світлана Миколаївна іноді приїздить до нас. А найбільше цієї зустрічі чекає наш синок Арсен. Частіше за все це буває на якість свята, або у вихідні. Цього разу теж не було виключення, бо моя свекруха приїхала до нас у неділю.

Приїхала вона якраз в той час, коли ми мали йти в церкву. Вже ми майже зібралися, але свекруха дуже обурилася тим, що вона в хату, а ми з хати “біжимо”.

Їй схоже не сподобалося те, що й онука забираємо.

Основною її претензією було те, що вона й так рідко приїздить, тож для такого випадку могли б ми до церкви й не піти.

З цього приводу зчинилася ціла “буря”.

“Що ти так до тої церкви всіх тягнеш? Тобі треба ти і йди. Я ось сина до храму не тягнула і нічого, нормальним виріс”, – раптом сказала мені Світлана Миколаївна.

Я такого не очікувала тож навіть на деякий час стояла, як вкопана.

А свекруха взяла і звернулася до малого.

“Арсенчику, а давай ми замість церкви підемо в кафе і потім в магазин, я куплю тобі іграшку, добре?” – лагідно і водночас єхидно сказала Світлана Миколаївна.

Свекруха почала дуже мальовничо описувати сину Арсенку, як вони можуть весело провести час у кафе замість походу в церкву. Зрозуміло, що малий після такого до храму йти не хотів.

Сина прийшлося відпустити зі Світланою Миколаївною і піти самій у церкву. Але весь час поки я йшла до храму то обдумувала сьогоднішній ранок і як можна було вчинити по-іншому.

Моя свекруха приїхала в гості, хотіла зробити сюрприз.

На додачу ще й потрапила в той час коли ми ішли в церкву. І замість того щоб разом піти в храм, вчинила “бурю” і налаштувала Арсенка проти церкви. Світлана Миколаївна й сама не ходить до церкви так ще й в нашу сім’ю з тим лізе.

Ось що я маю зробити, аби свекруха на голову не вилізла? А як би ви вчинили в тій ситуації?

Гадаєте в Світлани Миколаївни нормальна поведінка?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page