Ми з Богданом живемо разом уже більше трьох років, і нарешті він зважився зробити мені пропозицію! Усі родичі дуже раді за нас. Єдиний, хто й досі ігнорує цю подію, – моя майбутня свекруха Антоніна Іванівна, і мене це дуже засмучує.
Щиро не розумію, в чому річ! Адже до цього наші взаємини з нею були досить теплими. Весь цей час ми жили під одним дахом і жодного конфлікту, а тут свекруху начебто підмінили.
А все почалося з того дня, як ми подали заяву на розпис перед Різдвом. Я знала, що моя майбутня свекруха – жінка досить педантична, і не чекала від неї надто бурхливої реакції. Але про те, що Антоніна Іванівна просто вдасть, ніби нічого не відбувається і навіть не скаже коротке “Вітаю”, я і подумати не могла.
Мене дуже зачіпає така її поведінка. Так чи інакше, а жити із сім’єю чоловіка доведеться ще близько року після весілля, щоб можна було оформити іпотеку на наш власний будинок. І мені б зовсім не хотілося весь цей час перебувати у напруженій обстановці!
Але як налагодити стосунки зі свекрухою, яка вдає, ніби мене не існує, я не розумію. А це треба зробити неодмінно – адже я назавжди стаю частиною цієї родини, зокрема, її близькою родичкою.
Дуже розраховую почути тут мудрі життєві поради від старших жінок.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
