fbpx

Ми з чоловіком 4 роки як одружені, Павло старший за мене на 8 років, але проблем з непорозумінням у нас немає. Я завжди відчуваю підтримку та турботу. Але за останні пів року, як ми поселилися у свекрухи, все різко змінилося. Спочатку, як ми тільки познайомилися, мій чоловік ховав мене від неї, я не розуміла чому, але потім зрозуміла. Я залишилася сиротою рік тому і мені просто нікуди йти

Ми з чоловіком 4 роки як одружені, Павло старший за мене на 8 років, але проблем з непорозумінням у нас немає. Я завжди відчуваю підтримку та турботу. Але за останні пів року, як ми поселилися у свекрухи, все різко змінилося.

Спочатку, як ми тільки познайомилися, мій чоловік ховав мене від неї, я не розуміла чому, але потім зрозуміла. А переїхали ми в райцентр до Василини Іванівни, поки триває ремонт нашого пошкодженого житла під Києвом. Та оскільки коштів бракує, то це діло затяглося вже більш як на пів року.

Василина Іванівна дуже важка людина. Хоча вона відкрито не показує цього, якусь турботу проявляє, але робить це так нещиро і токсично. Щоразу вона дорікає йому, що його життя сумне у фінансовому плані через те, що він пов’язав його зі мною. Що старший син її досяг всього, а він і його сестра не мають нічого, живуть, хоча в нас є все, що потрібно для побуту.

Я маму чоловіка начебто і поважаю, прислухаюся, але звела спілкування до мінімуму, хоча це не просто, живучи під одним дахом. Чоловік же весь час на роботі.

Я не конфліктна людина слухаю мовчки, намагаюся не реагувати на провокації, але я для неї як червона ганчірка: то там не приємно, то там не так зроблено, то на сина я її погано впливаю.

Був період років два тому, коли Паша з нею не спілкувався, це була інша, життєрадісна людина, яка будувала плани. Вона навіть дзвонила мені з претензіями на роботу, мовляв, хто я така, що так впливаю на її сина, хоч я навіть не знала, що вони не спілкуються. Почала плести, що поки його не було вдома, до мене приходили чоловіки, і йому телефонувала, розказувала ці нісенітниці. Це дуже важко.

Паша заступався за мене, але зараз, коли ми живемо з нею, я його не впізнаю. Він теж почав говорити, що я погана господиня, і чому, мовляв, він повинен терпіти все це.

Так, я не ідеальна і може десь щось у мене не виходить, але зараз у мене дуже скрутний період – я залишилася сиротою рік тому і мені просто нікуди йти.

За весь цей період я вже стільки натерпілася. Але я його люблю та прощаю. Павло теж не проста людина, часто замикається в собі, але я завжди підтримую його, витягаю з цього стану.

Зараз мені дуже важко і я говорю з ним про це, але переживаю, що з нашими стосунками буде далі. Скоріше б вже переїхати до себе, але це ще не скоро буде.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, ibilingua.com.

You cannot copy content of this page