fbpx

Ми з чоловіком були “корінні” квартирні мешканці, більше 20 років прожили у місті в будинку на 8 поверсі. Війна забрала у нас нашу затишну облаштовану квартиру на околиці Харкова. І ось ще холодний березень, а ми – в селі, в хаті, що чоловіку колись від тітки дісталася. До дітей не стали проситися – ми ще самі не старі, а діти в Києві на орендованих квартирах. Здавалося б – вийшов на ґаночок, подихав свіжим повітрям. Назавжди забудеш

Ми з чоловіком були “корінні” квартирні мешканці, більше 20 років прожили у місті в будинку на 8 поверсі, виростили в своїй квартирі  двох дітей. Але війна забрала у нас нашу затишну облаштовану квартиру на околиці Харкова. І ось ще холодний березень, а ми – в селі, в хаті, що чоловіку колись від тітки дісталася.

До дітей ми  проситися не стали проситися – ми ще самі не старі, ледве по 50, а діти в Києві на орендованих квартирах.

Зараз вже зима, і я хочу поділитися, як минув для нас цей час в приватному будинку, де ми залишаємося й зараз.

Здавалося б – вийшов на ґаночок, подихав свіжим повітрям, окинув поглядом улюблені фруктові дерева і насолодився ароматом квітучих лілій. Краса! Наче б то кращого початку дня й не вигадаєш. Але не все так райдужно насправді. Тепер я розумію якщо й не всі, то багато плюсів та мінусів приватного будинку.

Рішення перебратися за місто, як я вже сказала, не було нашим власним бажанням, тому часу й можливості зважити всі за і проти просто не було. Я розповім про переваги та недоліки життя в приватному будинку, на наш з чоловіком погляд.

Так, в селі в приватному будинку назавжди забудеш, що таке брудне повітря, людні вулиці та шум міських доріг. Щодня ти зможеш насолоджуватися співом птахів і зеленими деревами, дихаючи на повну.

Власний двір – один із моїх улюблених плюсів життя у приватному будинку. У своєму дворі ти можеш робити все, що душа забажає. Наприклад, влаштувати пікнік, зробити басейн чи спорудити місце для настільного тенісу. А про вечірні посиденьки біля багаття я взагалі мовчу – ми дуже це полюбили минулого літа.

Крім того, в такому дворику можна посадити безліч фруктових дерев або зайнятися городом. Весною ми посадили цілих чотири види домашніх огірків. Прямо з грядки вони смачні, красиві та хрусткі. А головне – свої!

Відсутність великої кількості сусідів – це теж несподіваний плюс.

Ні-ні, я не супротивниця міцних сусідських відносин. Але живеться тихіше і спокійніше, коли твій будинок не оточують чужі двері. Ми подружилися з сусідами, іноді ходимо одне до одного в гості та обмінюємося досвідом заміського життя.

В селі виявилося досить безпечно – для нас це незвично. Влітку двері майже завжди були навстіж. Великий бетонний паркан та залізні ворота гарантували нашу безпеку. Та й улюблений пес Буян завжди на на стражі. А от живучи в квартирі, я завжди зайвий раз перевіряла, чи зачинені вхідні двері.

Але свій будинок – це і занадто велика відповідальність. Переживаєш за нього, як за маленьку дитину. Якщо щось зламається, далеко не одразу можна викликати майстра. Чоловіку за цей майже вже рік довелося багато чого навчитися. Наприклад, він вперше полагодив кран, що протікав, і самотужки розбирався з з каналізацією.

Плюси та мінуси приватного будинку залежать від фінансового забезпечення людини. І це правда. Якщо маєш усі потрібні ресурси, сміливо можна їхати в село. Тут я відчула невимовне відчуттям свободи, яку дарує відокремлене гніздечко далеко від міста. Це дорогого варте!

Але хаті потрібна постійна фінансова підтримка. Утримувати приватний будинок дорого. Ті, хто будував будинок з нуля, знають не з чуток, скільки коштів потрібно вкласти в нього. Не кажучи вже про тяганину з документами.

А тим, кому дістався старий приватний будинок, як нам, доводиться поступово все ремонтувати, ремонтувати та ще раз ремонтувати. І часом мені здається, що легше знести старий будинок і збудувати його наново, ніж оце возитися з реконструкцією.

Висока ресурсозатратність – ще один мінус. Живучи в приватному будинку, треба постійно доглядати його. Той час, який мені раніше був треба на генеральне прибирання у квартирі, тепер можна сміливо помножити  на п’ять. Окрім самого будинку, у чистоті потрібно підтримувати і двір.

А якщо займатися хоч трохи городом та садом, з’являються додаткові завдання. Полити грядки, обрізати зайві гілки на деревах, зібрати опале листя, вирвати всі бур’яни, прибрати в гаражі або хліві – і це навіть не половина всіх справ. Для цього потрібні сили, час і невичерпне бажання покращувати своє житло.

Комахи – це випробування мого дитинства, з яким довелося зустрітися знову. Уявіть ситуацію: лежиш ліжку, готуєшся до сну, потім повертаєш голову, а на стіні сидить величезний павук. Причому це не просто нешкідливий домашній павучок, а гігант із чорними лапами.

Павуки, комарі, мухоловки, блохи – цей список можна продовжувати нескінченно. Звичайно, можна убезпечити себе та рідних, встановивши гарні сітки на вікна та інше. Але й це не дасть стовідсоткової гарантії, що до хати не залізе якась комашка.

Ще один недолік сільського життя – інфраструктура. Ми спочатку не були готові, що в магазин чи аптеку не можна потрапити швидко. До лікарні, кафе чи торгового центру також доводиться діставатися своїм ходом, добре, що машина є, власний транспорт дуже рятує.

Словом, довелося нам адаптуватися до такого сільського життя, зовсм іншого для нас. Але ми дякуємо Богу, що живі, є, де жити, діти й онуки в гості їздять часто. Оце і є щастя, навіть в такі важкі часи.

Тримаймося всі разом! Миру нам і перемоги!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page