Ми з чоловіком були одружені вже 10 років, коли в наші двері постукав той незнайомець. Він спитвав мого чоловіка Андрія. Після конфлікту той чоловік просто пішов. На всі мої запитання чоловік щось белькотів, видавав одну нісенітницю за одною, і правди домогтися було неможливо. Я така наївна була, навіть не здогадувалася, що цей чоловік – її благовірний!
***
Ми з чоловіком були одружені вже 10 років, коли в наші двері постукав той незнайомець.
Він спитвав мого чоловіка Андрія. Я покликала чоловіка, і вони вдвох вийшли в під’їзд поговорити. Після короткої розмови гість накинувся на Андрія. Після конфлікту той чоловік просто пішов.
На всі мої запитання чоловік щось белькотів, видавав одну нісенітницю за одною, і правди домогтися було неможливо.
А потім я якось зустріла того самого гостя на вулиці, десь через рік після його візиту до нас.
Набралася сміливості і вирішила поговорити з ним. Я зупинила його і запросила у найближчу кав’ярню.
Розмова не клеїлася, гість твердив, що якщо у мого чоловіка є совість, то він сам все розповість.
Я не здавалася, наполягала, і незнайомець розповів все.
Все виявилося банально – мій чоловік мав стосунки з дружиною цього чоловіка, Геннадія. Гена зі своєю дружиною розлучився, але досі перестрівав мого Андрія і давав йому прочуханки, бо вважав винним у розвалі своєї родини.
З Андрієм я після всього цього теж розлучилася, жити зі зрадником і брехуном я не хочу.
З Геною ми стали хорошими друзями, а пізніше почали зустрічатися.
Зараз ми сім років, як одружені, у нас вже двоє спільних дітей і дорослі діти від минулих шлюбів.
Скажу чесно я не шкодую про те, що все так вийшло, ми з моїм чоловіком щасливі, і діти теж.
А наші колишні… Та Бог їм суддя, нехай живуть як хочуть, головне, щоб нас не чіпали! А ми з Геною навіть вдячні їм за все!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
