Ми з чоловіком чекаємо нашу першу дитинку, синочок має з’явитись на світ в кінці листопада. Мене турбує одне. Чоловік, з якогось дива, всупереч початковим планам і обіцянкам, раптом починає відступати від своєї участі в пологах.
У той же час він з самого початку сприймав це як належне і стверджував, що хоче бачити перші хвилини життя нашої дитинки, а найголовніше, підтримати мене у цей нелегкий час. Але минулого тижня Арсен поспілкувався з кількома своїми друзями, і вони почали відмовляти його.
Сказали йому, що таке видовище не для справжніх чоловіків. Так, це перші хвилини життя дитинки, але нехай тим часом насолоджується матуся, а тато згодом приєднається.
Двоє навіть сказали йому, що з тих пір вони не могли сприймати свою дружину як раніше, для них це великий стрес. Мій Арсен раптом почав переживати з цього приводу, він боїться, що щось подібне трапиться і з нами.
Звичайно, я не буду його примушувати, але вибачте. Я сама дуже боюся пологів, більше того, я дуже погано переношу обстановку в лікарні. Я весь час себе заспокоювала, бо розуміла, що Арсен буде поруч. І зараз він раптом каже, що буде сидіти надворі і чекати, поки дитина з’явиться на світ, а потім він до нас прийде. Я вважаю це просто боягузництвом.
Я хотіла б запитати жінок, які мали своїх партнерів при народженні. Чи праві друзі мого чоловіка? Невже це справді правда?
Як на мене, все це перебільшено.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – dzieciowo
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
