fbpx
життєві історії
Ми з чоловіком декілька років не могли стати батьками, та коли це сталося, дякуючи Богу, Влад та батьки, можна сказати, носили на руках. Я того дня їхала на планове обстеження. Влад був у відрядженні, тому прийшлось їхати громадським транспортом на інший кінець міста. Мама зголосилася мене супроводжувати. Думаю про цю ситуацію дуже часто. Чому у нас такі люди?

Ми з чоловіком декілька років не могли стати батьками, та коли це сталося, дякуючи Богу, Влад та батьки, можна сказати, носили на руках. Я того дня їхала на планове обстеження. Влад був у відрядженні, тому прийшлось їхати громадським транспортом на інший кінець міста. Мама зголосилася мене супроводжувати. Думаю про цю ситуацію дуже часто. Чому у нас такі люди?

***

Ця історія сталася зі мною 6 років тому, коли я була при надії своєю дочкою. Я і моя мама поїхали на планове УЗД (другого триместру) на громадському транспорті.

Зайшовши в автобус, я спостерігала картину: чоловіки, побачивши моє становище, відводили очі і вдавали, що мене не помічають.

Але не тут то було! У моєї мами характер “вогонь” і тому як тільки ми увійшли в автобус, вона без розмов і прохань підняла чоловіка з місця, щоб посадити мене.

Він їй не став суперечити і встав. Мені спочатку було незручно через вчинок мами, здавалося що вона занадто різка. Хоча! Я вирішила поставити себе на її місце.

І знаєте? Я поступила би так само. В наш час, в першу чергу вагітній жінці в транспорті жінка поступиться місцем ніж чоловік. Але чому?

Відповідь на це питання досі не знаю! Може тому що кожна жінка була в такому положенні і розуміє? Не знаю.

Друга ситуація сталася в метро на п’ятому місяці. Живіт вже випирав. Я зайшла в вагон, вільних місць не було, тому я стояла.

Їхати потрібно було до кінцевої. Чоловік, що сидів на проти мене, зрозумів в якому я становищі, але продовжував сидіти.

По погляду було видно, що він поглядав на мій живіт і відводив очі. Поруч з ним сиділа жінка років 35 з таким же поглядом.

Я вперто не просила поступитися мені місце. Це була для мене як міні перевірка чоловіки і жінки між собою. Через 3 зупинки, жінка не витримала і запитала: вибачте, ви в положенні?

На що я відповіла та й посміхнулася! Жінка встала і поступилася мені місце. Вона сказала, що поступилася б мені місцем відразу, але посоромилася помилитися з висновком, так як у неї була одна ситуація, коли вона поступилася своїм місцем в автобусі, а жінка образилася, тому що не була при надії.

І таке буває, начебто хотіла як краще, а вийшло як завжди. Я подякувала їй.

Чоловік, який сидів поруч, якщо його можна так назвати, сидів далі як ні в чому не бувало.

Тому я тепер вважаю, що в першу чергу потрібно думати про себе, а не про чоловіків, які ховають і відводять погляд в іншу сторону.

Колись і їх дружини, дочки і матері опиняться в такій ситуації.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page