fbpx
життєві історії
Ми з чоловіком досить молоді, нам по 35 років, але у нас троє діток. Тому ми разом виїхали поки що з Харківщини до друзів у Вірменію. З нашим менталітетом зважитися на постійне життя у Вірменії та звикнути до місцевих звичаїв непросто. Все, що готують вірменського у нас, не те! Такого ж ставлення вірмени вимагають і до себе. Ми живемо прямо у  Єревані

Ми з чоловіком досить молоді, нам по 35 років, але у нас троє діток. Тому ми разом виїхали поки що з Харківщини до друзів у Вірменію.

Хочу сказати, що нам тут дуже все подобається, але водночас людині з нашим менталітетом зважитися на постійне життя у Вірменії та звикнути до місцевих звичаїв непросто. Не дивно, що Вірменія – одна з найетнічніших країн, адже вірмен тут майже 98 %.

Вірмени дуже гостинний народ, і якщо вас запрошують у гості, то не смійте відмовлятися. Тут гостю намагаються догодити у всьому, а найбільше бояться образити. Але такого ж шанобливого ставлення вірмени вимагають і до себе.

Ми живемо прямо у  Єревані, влітку тут просто прекрасно! Тут є безліч кафе з відкритими терасами, за що туристи навіть проводять паралелі з Парижем.

Літом тут майже завжди тепло, але не душно, тож вечірні прогулянки з родиною і друзями – приємна традиція. Причому гуляти не страшно навіть самому, адже вулиці чудово освітлені, а рівень безпеки високий. До того ж ти завжди можеш знайти приємних співрозмовників, які не дозволять нудьгувати на самоті.

У Вірменії  просто дивовижна природа. Лише півгодини від Єревана – і ви в горах. Тільки дивно, що символ Вірменії – гора Арарат – знаходиться на території Туреччини. Проте за хорошої погоди її можна побачити, навіть не виїжджаючи з вірменської столиці.

У Вірменії немає моря, зате є озеро Севан. Це справжній подарунок природи не тільки місцевим жителям, але й приїжджим. Тут не заборонено купатися та рибалити. А спійману храмулю, раків чи форель можна приготувати одразу або у найближчому кафе. Ціни, до речі, досить демократичні.

Нам цікаво було дізнатися, що, виявляється, найдавніше взуття археологи знайшли саме на території Вірменії. Це була подібність сучасних мокасин віком понад 5 тисяч років. Знахідка надихнула місцевих мешканців на створення сувенірного взуття для туристів – наприклад, сувенірні галоші.

Національна кухня вірменів – це взагалі окрема тема! У Вірменії смакові рецептори відкривають нові обрії. Як тут не долучитися до справжньої вірменської кухні: суп хаш, шаурма, шашлики, долми, різноманітні страви з м’яса. Все, що готують вірменського у нас, не те!

Але легкі страви в вірменській кухні не рідкість А ще тут найсмачніша кава. Ароматний сурч (місцева кава) тут люблять, причому в кожній родині є свій секрет приготування напою. Такої смачної кави я, напевно, раніше не куштувала.

Та головний скарб Вірменії – її народ. Мало яка земля може похвалитися такими чуйними та гостинними людьми. Вірменська привітність лікує душевні тривоги й негаразди набагато краще.

Гостей тут приймають як найближчих людей, тому ми одразу відчули себе частинкою великої родини. Цікаві бесіди, душевні тости, гарні й смачні старви й напої – невід’ємні атрибути таких посиденьок.

Звичайно, перерахувати всю красу Вірменії коротко просто неможливо. Ми щасливі. що на довелося все це  побачити. І хоч ми знаємо, що скоро повернемося додому в Україну, за будь-якої можливості обов’язково відвідаємо цю горду кавказьку країну знову. Та ми вже набралися вражень і спогадів на все життя.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page