fbpx
життєві історії
Ми з чоловіком кілька років збирали кошти на власне житло. Берегли і відкладали кожну копійку. Поки можна ще було, Роман їздив на заробітки за кордон, а я працювала на двох роботах на батьківщині. У призначений день я поралася, як ніколи раніше. Накрила святковий стіл, прибрала квартиру до блиску та навіть підготувала невеликий подарунок. Цілий вечір вислуховувала критику, що курка пересмажена, а пюре надто прісне. – А що, якщо я житиму з вами? Може, Оленка нарешті навчиться смачно готувати під моїм чуйним керівництвом?

Ми з чоловіком кілька років збирали кошти на власне житло. Берегли і відкладали кожну копійку. Поки можна ще було, Роман їздив на заробітки за кордон, а я працювала на двох роботах на батьківщині, намагаючись поєднати це з навчанням в аспірантурі.

І ось нарешті наша мрія здійснилася, хоч і настали скрутні часи для України. Та ми досягли мети – накопичили достатньо грошей, щоби купити невелику квартиру в межах міста і навіть зробити в ній ремонт.

Щоправда, на те, щоб сплатити за послуги робочого персоналу, коштів не залишалося. Тож усі ремонтні роботи довелося виконувати самостійно. Тож ми вклали у це житло не тільки всі свої заощадження, а й душу.

Коли ремонт було повністю завершено, Рома запропонував запросити у гості родичів та скромно відсвяткувати новосілля. Свекруха із зовицеюз радістю прийняли запрошення, моїм батькам приїхати, на жаль, не вдалося.

У призначений день я поралася, як ніколи раніше. Накрила святковий стіл, прибрала квартиру до блиску та навіть підготувала невеликий подарунок для маленької Аліси – племінниці чоловіка. Не те, щоб я особливо чекала похвали, але коли замість подяки за гостинність мені довелося цілий вечір вислуховувати критику, що курка пересмажена, а пюре надто прісне, стало дуже прикро.

Втім, я гідно сприйняла зауваження свекрухи і навіть не подала вигляду, що мені прикро. Все так і завершилося б тихо-мирно, якби мама Романа не почала натякати про свій переїзд до нас.

– А що, якщо я житиму з вами? Може, Оленка нарешті навчиться смачно готувати під моїм чуйним керівництвом, – сказала вона, а потім почала перераховувати всі плюси свого переїзду до нас.

У якийсь момент мені стало зрозуміло, що справа набула серйозного обороту, і якщо я не втручуся, чоловік і справді запросить свою матінку жити з нами. Цього я не могла допустити. Такого життя я б не витримала, про що прямо і заявила, перервавши белькотання свекрухи.

Мама Романа заявила, що я права голосу не маю, адже більшу частину грошей на цю квартиру заробив її син.

Я ж у відповідь нагадала їй про те, що, крім грошей, вклала в це житло багато сил під час ремонту.

В результаті між нами почалася невелика словесна суперечка, потім гості пішли. Рома досі гнівається на мене за те, що я образила його маму.

А я суплюся на нього за те, що він не заступився за мене. Не знаю, як буде далі, але у своїй правоті я впевнена на всі сто відсотків. Тож першою вибачатися нізащо не стану. Порадьте щось, якщо я не права.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.