fbpx
життєві історії
Ми з чоловіком навчалися і одружилися у Бердянську, але вчасно виїхали і зараз живемо у його мами на Дніпровщині. Спочатку це були невинні переставляння посуду. Одного разу я півгодини шукала каструлю, яка чомусь опинилася в іншій шафі. Приготування вечері це взагалі комедія. Вона готувала своєму сину, а я готувала своєму чоловіку. Ще у нас на балконі лише одна мотузка

Ми з чоловіком навчалися і одружилися у Бердянську, але вчасно виїхали і зараз живемо у його мами на Дніпровщині.

Але моє життя тепер схоже на справжнє пекло, а все моя свекруха Ольга Богданівна. Цю постійну боротьбу за владу в оселі та її сина я вже не витримую. І виходу я не бачу. Жити так далі більше нема сил.

Живемо зі свекрухою у її двокімнатній квартирі. Але так було не завжди. Коли ми жили самі, нам доводилося економити на відпочинку та розвагах, щоб довести його мамі, що ми самостійні і можемо жити окремо. Але оце все почалося, ми втратили роботу, нам довелося переїхати до його мами.

Спочатку це були невинні переставляння посуду. Одного разу я півгодини шукала каструлю, яка чомусь опинилася в іншій шафі. І так у всьому. Я поставлю в одному місці, Ольга Павлівна переставить в інше. Я знову поверну на місце, а вона не поступається.

Чоловіка це тішило. Перший час. Потім вона вирішила, що посудом мене не вивести, і в хід пішла музика. Свекруха дізналася, що я не люблю одного виконавця, раптом стала його фанаткою, і щоранку життя починалося з його пісні. Натомість я вмикала їй попсу, яка її просто-таки дратувала. Так ми бажали одна одній доброго ранку.

Приготування вечері це взагалі комедія чистої води. Вона готувала своєму сину, а я готувала своєму чоловіку. І ввечері починалася лотерея, чию їжу він вибере. Тут мені шкода чоловіка, він однозначно впадав у немилість чи мені, чи своїй мамі.

Ще у нас на балконі лише одна мотузка. І варто мені включити пральну машинку, як мати мого чоловіка займала її. Їй терміново треба було щось простірнути руками та розвісити. А для моїх речей місця не вистачало. Одного разу я винесла її білизну на вулицю, мотивуючи це тим, що вона надто мокра, а моя після машинки майже суха. Після цього мало не сталася велика сутичка, дякую чоловік повернувся з роботи.

І таких прикладів багато. А нещодавно чоловік завів розмову про дітей, але як у такій обстановці можна ростити дитину? Чоловік як справжній дипломат дотримується нейтралітету і не приймає жодної з двох сторін. Він вважає, що нам зайнятися просто більше нічим, як дошкуляти одне одній.

Не знаю, як мені вчинити? Що зробити, щоб Ольга Богданівна відчепилася від мене і не дошкуляла більше? Може онук чи внучка її виправлять? Можливо, потім у неї буде менше часу на те, щоб доводити мене до стану “ку-ку”? Що можете мені порадити?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.