Ми з чоловіком планували летіти до Єгипту разом, але ближче відпустки плани у Саші змінилися. – Бери свою Уляну, і їдьте разом. У мене ну ніяк не виходить. – Так я і зробила. Тільки тепер, після того як я вийшла від “жіночого” лікаря, зрозуміла, що це була найбільша помилка в житті. А може й ні! Я стану мамою, від якоїсь там “пригоди”
Коли я почула вердикт жіночого лікаря, то не здивувалася. Я вже знала, що при надії, точніше не знала, а відчувала.
– Приблизний термін – 5 тижнів, – сказала мені лікарка.
– Дякую, – зраділа я. І на крилах любові вилетіла з кабінету.
“Стоп! У сенсі 5 тижнів? Це ж виходить, що… “- думки в голові перетворилися в якусь кашу. Я увірвалася в кабінет лікаря під хор обурених жіночих голосів:
– Ви впевнені, що термін саме такий? Може бути 3 тижні?
— Ні, я впевнена.
– І що тепер?… – говорила собі я.
Поки йшла додому в моїй голові потихеньку почала вимальовуватися невтішна картина. Ми з Олександром вже давно намагаємося стати батьками. І все ніяк не виходить. Начебто обидва здорові, а в результаті нічого. Кажуть, що все від нервів.
Ну, ми порадилися, і вирішили, що мені потрібно з’їздити відпочити. Чоловік, на жаль, не зміг поїхати зі мною – занадто багато роботи. І я взяла з собою подругу Уляну, та сильно не опиралася.
І ось прилетіли ми з нею в Єгипет: сонце, пляж, всі справи. І, в один з вечорів, ми, сидячи в одному ресторанчику, пристойно так “посиділи”. А, як відомо, таких жінок тягне на пригоди. Може і не всіх, але нас потягнуло.
Ну ось і знайшли ми собі два дуже навіть симпатичних (а може бути нам тоді так здалося) кавалерів. І, чи то коктейлі, чи природа, хто ж зараз розбере. Загалом, сталося те, що мало статися. Це, безперечно, дуже погано. І немає мені прощення!
Від чоловіка цей факт я вирішила приховати, зрозуміло. Прилетіла додому щаслива, відпочила. І ми, з новими силами взялися за стару справу. І, о диво! Я ношу під серцем дитя! Тільки є одне “але”…
Одне дуже серйозне “але”, яке вже неможливо виправити. Судячи з результату УЗД, я завагітніла там, в сонячному Єгипті від, як мені тоді здалося, цілком симпатичної “пригоди”.
Не знаю тепер, що і буде. Мені дуже хочеться вірити, що моя таємниця ніколи не буде розкрита. І наш малюк виросте в повній і щасливій сім’ї.
А уявляєте, якщо він народиться схожим на цього чоловіка… Ніколи мені ще не було так лячно…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
