fbpx
життєві історії
Ми з чоловіком разом вже 20 років,  і останнім часом у нас дуже не проста ситуація. Я його зовсім не бачу, мені потрібен він сам і його допомога, а він весь час зайнятий своїми батьками. Я пропоную свекрів віддати у будинок перестарілих і платити гроші за їхній догляд, зате наша родина буде ціла. Ну, або ж сина в інтернат, щоб я могла жити повноцінним життям

Ми з чоловіком разом вже 20 років,  і останнім часом у нас дуже не проста ситуація. Я його зовсім не бачу, мені потрібен він сам і його допомога, а він весь час зайнятий своїми батьками. Я пропоную свекрів віддати у будинок перемстарілих і платити гроші за їхній догляд, зате наша родина буде ціла – це важливіше!

***

 У двох словах про сім’ю.

Через два роки спільного життя народилася дочка, все було нормально, іноді непорозуміння виникали через те, що я хотіла, аби ми всюди їздили разом, а чоловік на вихідні завжди рвався до батьків додому в село.

Через 8 років народився син, але з ним не все добре, за ним потрібен постійной догляд, дитина особлива. Я цілодобово сиджу з сином, не працюю, дочка стала студенткою і швиденько виїхала в інше місто.

Ось таке не просте життя у нас. У чоловіка прибутковий бізнес,я йому допомагаю, як моржу. Тому ми не бідні. А щастя немає…

Всі ці роки сім’я чоловіка нас морально не підтримує, спостеріггали з боку, казали мовляв, самі впораєтеся.

Чоловік мовчав і ніяк не коментував це.

Весь час нам допомагає моя мама, вона дивилася і дивиться сина іноді, допомагає у всьому.

І ось якось раптово злягли обоє батьків чоловіка в селі. Справа в тому, що він пізня дитина, до того ж старший за мене на 12 років. Отже його батькам майже по вісімдесят.

І він весь час там!

Коли тоді чоловікові батьки заявляли, що ми самі впораємося зі своїми випробуваннями, я чоловікові сказала: якщо що трапитися у них – нехай вони самі справляються. На ділі ж виходить зовсім інакше.

Свекри маніпулюють чоловіком, вимагають, щоб він відпрошувався з роботи і їхав до них, хоча там ми найняли жінку в селі, яка їм допомагає. І він їм не може відповісти, що у нього і так важке становище, працює по сім днів на тиждень, а я по доглядаю за дитиною.

Я не хочу, щоб він сварився зі своєю сім’єю, я хочу, щоб він міг зрозуміти, що на першому місці маємо бути ми з сином! Ну і дочка, само собою. Тобто – наша родина.

Весь дім на мені, хоч і допомагає мені прибирати жінка одна, але все одно не просто. Я весь час на одинці з такою дитининою!

І ось я поставило чоловікові ультиматум: я його зовсім не бачу, мені потрібен він сам і його допомога, а він весь час зайнятий своїми батьками. Тому – або ми, або вони. Я пропоную свекрів віддати у будинок перестарілих і платити гроші за їхній догляд, зате наша родина буде ціла – це важливіше!

Ну, або ж сина – в спеціалізований заклад, щоб я могла жити повноцінним життям.

***

Автор: Ольга

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел,

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page