Я не знаю, чи заробляє дочка якісь гроші тим “клацанням”, але я поставила собі за мету, привести її до пам’яті!
Я зовсім не так уявляла майбутнє своєї дочки. Ми з чоловіком стільки грошей вклали в її навчання, а вона обрала казна що. Ще й сваха теж добра, все їй оплатила.
Чоловік як почув, що після декрету наша Дарина не піде працювати за спеціальністю, аж зліг, що прийшлось лікарів викликати.
Я вам кажу, такого ніхто від Дарини не очікував.
Дарина наша з чоловіком єдина дочка.
Вона гарно навчалася в школі. Ми оплачували додаткових вчителів і різні гуртки.
Окрім англійської наша Даринка вивчала і іспанську. В восьмому класі її навіть обрали до поїздки в Іспанію на всі канікули.
Дочці дуже сподобалося, не хотіла навіть в Україну повертатися.
Після школи Дарина захотіла вивчитися на юриста. В університет вона поступила в іншій області. Ми з чоловіком оплачували доньці квартиру, бо не хотіли, щоб єдина донька жила в обдертому гуртожитку.
І одягнутися дочка гарно хотіла і взагалі, за навчання платити треба було.
Мені здається, якби ми відкладали на купку всі гроші, які у Дарину вклали, то б з легкістю змогли купити двокімнатну квартиру в області.
Але ж ніхто не жалів тих грошей, бо це майбутнє доньки.
Але так сталося, що ще навіть не закінчивши навчання, наша Дарина повідомила, що при надії і виходить заміж.
Звісно, що ми з чоловіком зраділи, бо дочекалися онучку, але те, що дочка надумала дальше, нас сильно спантеличило.
Жити молодята пішли окремо, в зятя квартира була, ми тільки ремонт допомогли зробити і меблі для дитинки купити.
Але коли нашій Софійці виповнилося два роки і Дарина віддала її в садочок, то замість роботи наша дочка просто сиділа на дивані і клацала в телефоні.
Я говорила, що ми допоможемо, головне, щоб знайшла хорошу роботу, але Дарина і слухати не хотіла, бо вона хотіла займатися чимось інакшим – вести якісь сторінки в соцмережах, чи якісь магазини. В мене смартфон, але я в цьому не дуже розуміюсь.
Я, як могла, відмовляла дочку від цієї “професії”, і можливо можна б було на неї вплинути, якби не моя сваха.
Вона знала, що Дарина мріє про якісь курси, а вони досить дорогі, ще й в доларах, і взяла купила їх і подарувала невістці.
І що ви думаєте, наша дочка вже два роки працює в цій сфері. Але для чого вона вчилася стільки років?
Стільки грошей викинуто на вітер.
Мій Степан як про це дізнався, то розхворівся.
Я не знаю, скільки Дарина заробляє і чи взагалі заробляє, але мені це не подобається і все.
Як вмовити дочку, що професія юриста це престижно і це нормальна професія? Ну що там те клацання в телефоні їй дасть? Як привести дочку до пам’яті?
Автор – КАРАМЕЛЬКА
Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
