Ми з чоловіком все життя прожили в селі в його старому будинку. У нас двоє дітей, дочка і син. Минулого року чоловіка не стало. Коли голова сільради зачитав заповіт, виявилося, що чоловік все, включаючи будинок, залишив мені. Пасербиця чоловіка від першого шлюбу, яку ми раніше ніколи не бачили, тепер вимагає, щоб я їй віддала будинок, бреше у суді, що спілкувалася з батьком…
Ми з чоловіком все життя прожили в селі в його старому будинку. У нас двоє дітей, дочка і син. Минулого року чоловіка не стало. За заповітом будинок він залишив мені.
До мене чоловік був одружений, першої дружини його давно немає на світі, а їхню спільну дочку забрали ще дитиною на Західну україну якісь родичі її матері. Згодом мій чоловік познайомився зі мною, ми одружилися, народили діток.
І ось минулого року чоловіка не стало.
Коли його ховали, несподівано, без попередження приїхала його дочка від першого шлюбу, про яку вже багато-багато років ніхто з нас нічого не чув. Вона відразу звернулася до мене з вимогою віддати їй будинок, в якому жив її батько з нами, своєю родиною.
Коли голова сільради зачитав заповіт, виявилося, що чоловік все, включаючи будинок, залишив мені.
І тепер між нами почалися нескінченні судові процеси. Дочка чоловіка від першого шлюбу каже, що заповіт фальшивий, а я наполягаю на тому, що вона з батьком ніколи при його житті не спілкувалася, а тепер ось раптом – спадкоємиця. З чого б?
На це пасербиця бреше в суді, що постійно зідзвонювалася з татом. Що навіть в день, коли від відлетів, з ранку з ним спілкувалася!
Питання зі спадщиною досі вирішене.
І у мене два головних питання: навіщо їй потрібен наш старий будинок в селі, де майже нікого не залишилося? Село у нас таке, що молоді майже не залишилося, всі виїжджають в міста, бо тут важко, обробляти землю охочих небагато. А друге – якщо навіть чоловік потайки від нас дійсно спілкувався з дочкою, то чому він нічого їй не залишив?.. Якось підозріло все це. Але я буду відстоювати свою правду, навіть якщо гоші треба буде позичати на всі ці суди. Поки що діти допомагають, справляємося.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!