fbpx
життєві історії
Ми з чоловіком вирішили для єдиного сина зробити гучне весілля, хоча вони з Інною цього й не хотіли. – Ми складаємо гроші на квартиру, і не будемо витрачати нажите важкою працю, на майже незнайомих нам людей. – Забава минула, як ми й планували. Всі гості були щасливі. Але коли принесли рахунок, ми з чоловіком присіли, добре, що сільці поруч були. З деякими родичами після святкування довелось попрощатись

Ми з чоловіком вирішили для єдиного сина зробити гучне весілля, хоча вони з Інною цього й не хотіли. – Ми складаємо гроші на квартиру, і не будемо витрачати нажите важкою працю, на майже незнайомих нам людей. – Забава минула, як ми й планували. Всі гості були щасливі. Але коли принесли рахунок, ми з чоловіком присіли, добре, що сільці поруч були. З деякими родичами після святкування довелось попрощатись.

***

Оплачували весілля єдиного сина. Він відмовився, тому що взагалі нічого святкувати з майбутньою дружиною не хотів.

Категорично заявили, що збирають на свою житлоплощу, і не будуть зайві пів мільйона змивати в унітаз: краще тихо розпишуться і в’їдуть в нову квартиру, ніж годуватимуть сотню малознайомих гостей.

Але нам з чоловіком дуже хотілося, щоб подія все ж таки була урочиста. Тим більше моя мама вже в тому віці, коли родичі-ровесники поступово відходять від нас. Якщо є привід людям похилого віку побачитися – це завжди для них велика радість.

І ми взяли весілля на себе. Запросили 120 чоловік, зняли заміський готель-ресторан (в межах міста такого розмаху заходу ми б не потягнули), зняли чотири котеджі, що належать цьому ж ресторану.

У кожному по шість номерів. Якраз, щоб розмістити іногородніх гостей.

Далеко не всі родичі живуть з нами в одному місті, багато роз’їхалися. Тим більше не всі по своїй волі. Тих, хто постарше, забрали з собою на нові місця діти, щоб люди похилого віку були під наглядом.

Поки узгоджували з сином список запрошених, пересварилися кілька разів. Він весь час обурювався, що не треба стільки людей кликати, бо затратно.

Ми йому втовкмачували, що раз самі зголосилися оплачувати захід, не треба про гроші думати. Але він все одно злився, бо на нас таке фінансове навантаження покладає.

Сам же не допомагав, бо квартиру свою скоріше хотілося. Тут ще раптово з’ясувалося, що майбутня дружина при надії, так що гроші трималися тільки для себе.

Він нам все одно лисину проїв, що кличемо тих родичів, про яких він навіть не знає. Втомилася пояснювати, що весілля – це просто привід, нам же головне всю сім’ю знову разом зібрати, побачитися, поспілкуватися.

За день до торжества вся сім’я з’їхалася. Когось розселили по квартирах у родичів, деяких в котеджі. Рідня з Карпат тільки дуже сильно шуміла, що в квартирі з іншими буде тісно, ​​що вони соромляться когось, що їх обмежують, що всім погано в результаті і незручно.

У підсумку заселили їх теж в котедж, щоб ні у кого настрій не псувався. Весілля відгуляли, все добре, з рестораном, згідно з контрактом, постоплата. І чомусь принесли рахунок набагато більше, ніж планувалося, хоча сума заздалегідь була прописана в паперах.

Стали ввічливо цікавитися, як так вийшло. А це наші родичі з Карпат за три дні проживання примудрилася поназамовляти в номер купу їжі (при тому, що стандартне харчування ми їм забезпечили), сходити в спа-центр при готелі, зламати сейф…

За них довелося доплачувати 18 тисяч за замовлену в номер їжу, три з половиною тисячі за сейф (і це ремонт старого, а не покупка нового), шість тисяч за спа-процедури! Разом 29, майже 30, тисяч! А платити-то нам!

Все розумію, але навіть володіючи неймовірною щедрістю, мало хто стільки дарує на весілля, щоб за їх же рахунок і погасити все нестикування! А вони нічого страшного в цьому не побачили, сказали, що ми їх запросили відпочити, так вони і відпочили.

Вони жваво зібралися і поїхали. Так було прикро!

Зате син у вайбері створив групу на всіх родичів, де подякував за приїзд і особливо виділив заслуги нахабних гостей, для всіх озвучивши, скільки вони нам принесли неприємностей. Ті швидко з чату видалилися.

Тепер їх поливають брудом всієї ріднею. І мені не соромно за вчинок сина, мені навіть шкода, що їм дісталося лише словесне несхвалення, а не повноцінна розплата. Шкодую, що взагалі їх запросила, хоча син був спочатку проти.

Всі подаровані гроші, вони з невісткою повернули нам з батьком. Так що весілля вийшло не таким вже й витратним в результаті.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page