fbpx

Ми з чоловіком вирішили піти “хитрим” планом. Запросили дочку з Борисом в гості, ніби як на знайомство. А насправді хотіли забрати його від Марти на деякий час, і переговорити питання “життя без шлюбу”. І що б ви подумали, Борис не прийшов. Послався на зайнятість на роботі. Ми стали з чоловіком говорити це дочці, але вона нас і слухати не хотіла. – Раз ти така, значить іди з дому. Ти ж дуже розумна в нас!

Ми з чоловіком вирішили піти “хитрим” планом. Запросили дочку з Борисом в гості, ніби як на знайомство. А насправді хотіли забрати його від Марти на деякий час, і переговорити питання “життя без шлюбу”. І що б ви подумали, Борис не прийшов. Послався на зайнятість на роботі. Ми стали з чоловіком говорити це дочці, але вона нас і слухати не хотіла. – Раз ти така, значить іди з дому. Ти ж дуже розумна в нас!

Марта завжди була слухняною дитиною. У школі навчалася добре, закінчила університет з відзнакою, розумниця, красуня, улюблена дочка батьків. Усі свої надії вони покладали на дочку. Тим більше, що вірили, що вона влаштує своє життя так само успішно, як і вони.

Марті було 22, коли вона зустріла Бориса. Разом вони працювали у престижній компанії. Минув тиждень із знайомства і вони стали жити разом. Коли Марта повідомила про це батьків, їх смутку не було меж. Як так, дівчина, яка була вихована у консервативній родині, живе з хлопцем до шлюбу та ще й по половині платить за квартиру.

Йти під вінець пара не збиралася – батьки Марти сприйняли це як щось погане і вважали, що раз так – нічого дочці більше їх відвідувати.

Одного дня вони таки влаштували вечір знайомства і чекали, щоб прийшов Борис. Так вони сподівалися познайомитися з хлопцем та розповісти йому, як треба жити життя. Але хлопець не прийшов — начебто на роботі багато було справ. Того вечора в будинку була ще та “буря” і батьки виставили Марту з речами за двері зі словами — “Та доросла й самостійна, сама облаштуй своє життя”.

Марта зі сльозами на очах пішла.

Минув час і Марті зателефонувала сусідка.

– Марто, тато в клініці, а мамі погано ось уже довгий час.

Вони не хотіли, щоб ти знала, але ти їхня дочка. Іди до них.

І Марта довго не думаючи одразу ж пішла до батьків. Батько не міг ходити , а мати погана була взагалі. Борис також відвідав батьків Марти. Коли він допомагав підняти батька Марти, мати і батько зрозуміли, що незважаючи на те, що вони не мають штампу в паспорті, це більше не має значення.

А як ви ставитесь до того, що люди живуть “на віру”?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page