fbpx

Ми з чоловіком вже більше чотирьох років разом. Живемо в своєму будиночку за пару кілометрів від області. Дітей у нас поки немає. І ось пів року тому до нас переїхала жити бабуся Марка. Всі родичі чоловіка від Ольги Дмитрівни, як тільки могли, відпиралися. То квадратні метри не дозволяють, то діти маленькі. Спершу все було добре, та з часом вона стала поводитись, як рівноправна господиня дому

Ми з чоловіком вже більше чотирьох років разом. Живемо в своєму будиночку за пару кілометрів від області. Дітей у нас поки немає. І ось пів року тому до нас переїхала жити бабуся Марка. Всі родичі чоловіка від Ольги Дмитрівни, як тільки могли, відпиралися. То квадратні метри не дозволяють, то діти маленькі. Спершу все було добре, та з часом вона стала поводитись, як рівноправна господиня дому.

Недавно все в нашому прекрасному житті змінилося, а все тому, що ми взяли до себе жити бабусю Марка, оскільки вік і здоров’я не дозволяли вже їй бути одній, а крім нас, у інших родів або не було місця для неї, або свої великі сім’ї.

Спочатку все було добре, вечеряли разом, весело. Але потім почалося: Ольга Дмитрівна почала командувати, то їй не тим рушником витерли кухонну стійку, то вікно відкрили і їй холодно, в супермаркеті не такі фрукти купили. І останнім часом, якщо я прошу залишати, наприклад, на ніч відкрите вікно у ванній, це ігнорується.

Мене це вже дістало, Марк говорить не звертати уваги, але це і мій будинок. Я не можу зробити так, як я хочу. З чоловіком на фоні цього почалися суперечки, він завжди каже: “знайдіть нарешті компроміс”. Але як, на його думку, його знайти?

Сам він нічого їй не говорить, та й його все влаштовує, більшу частину дня Марк на роботі, а мені це кожен день терпіти. Я вже подумую про те, щоб з’їхати на орендовану квартиру.

Не хочу, щоб зараз всі ви писали, що я егоїстка і накрутила себе сама. Але люди, підкажіть, що ви робите в подібних ситуаціях?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page