Ми з чоловіком з мальовничої Волині. Жили багато років у місті, але останні 15 років будували будинок біля Шацьких озер. І нарешті цього літа завершили і переїхали!
Радості не було меж! В міську квартиру пустили жити молоду родину сина – його самого і невісточку при надії, а молодша донька студентка і ми їй орендуємо кімнату в Луцьку.
Ми ж з чоловіком нарешті оселилися в своїй омріяній оселі. Роботи тут ще багатенько, і в самому домі, і на ділянці, але жити вже можна, все необхідне є.
І ось ми з чоловіком нарешті вдвох пішли у маленьку відпустку і вирішили її по максимуму використати, щоб довести до ладу дім-сад-город, як то кажуть, навести порядок у дворі. І тут – сніг на голову! Як їх тепер спровадити?
Завітала до нас неждано-негадано рідня, мій троюрідний брат з дружиною. Ми з ними роками не бачилися, лиш по телефону віталися зі святами. Живуть вони під Києвом. А це вирішили відвідати рідні краї. І – до нас!
Вони трохи старші за нас з чоловіком, вже пенсіонери, нікуди не поспішають. Не гарно так казати, але ж навіть коробки цукерок не привезли. Дружина брата мені не допомагає на кухні, все на озера ходять та їдять. Вже чотири дні.
До столу нічого не купують, тільки посміхаються і кажуть, як у нас гарненько і затишно. Яке повітря хороше і червоненьке з домашнього винограду смачне.
Мені так не зручно запитувати, коли ж вони додому збираються чи до інших родичів, чекаю, коли самі повідомлять. І вони сьогодні під час сніданку повідомили, але геть інше!
Виявляється, завтра до нас ще заявиться їхня дочка з немовлям, втомилися вони від галасливого неспокійного Києва. А вони, мовляв, бачать, що у нас міста вистачає, наші діти в місті, то ж і запросили доньку з маленькою онучкою.
Я взагалі випала в осад, чоловік теж в прострації. А вони такі прості і щирі! Кажуть, не запитали у нас дозволу, бо ми ж одна родина, рідні люди, хіба відмовимо?
А то нічого, що у нас існує якийсь уклад життя, наші діти наступних вихідних планують приїхати всі. Я просто в ступорі від такої “наївності” і не знаю, що робити. Чоловік каже: твоя рідня – розбирайся.
А як? Підкажіть будь-ласка, що робити? Як чемно випроводити рідню? Буде дуже вдячна за любі поради!
Фото авторське
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено
