fbpx

Ми з чоловіком за гроші з кредитки, які лежали на “чорний день”, виріши поїхати до Буковелю. – В лютому я все перекрию, не хвилюйся!, – сказав мені Іван. Та все вийшло не так, як гадалося. Я, замість того, щоб насолоджуватися материнством, шукаю будь-який заробіток, а Іван щось змінювати і не думає. А нещодавно до нього зателефонував його друг 

Ми з чоловіком за гроші з кредитки, які лежали на “чорний день”, виріши поїхати до Буковелю. – В лютому я все перекрию, не хвилюйся!, – сказав мені Іван. Та все вийшло не так, як гадалося. Я, замість того, щоб насолоджуватися материнством, шукаю будь-який заробіток, а Іван щось змінювати і не думає. А нещодавно до нього зателефонував його друг

Я заміжня шість років. Маю синочка, якому влітку три роки виповниться. Мені 30 років, чоловікові 33 і у Івана добре здоров’я, але нещодавно його почало щось “турбувати”, і він наче зациклений почав говорити, що такими темпами від до сороківки не доживе.

Ці його заявочки почали з’являтися тоді, коли я почала прямим текстом наголошувати на тому, щоб Іван почав шукати якийсь підробіток, оскільки з фінансами трудно, ще й кредит висить.

Його друг запропонував хороший підробіток на вихідних, але Іван навіть не задумуючись – відмовився. Я в подиві від його вчинку. Я в декреті хапаюся за будь-яку віддалену роботу у вільний час, а чоловік зовсім не турбується про наше фінансове благополуччя.

Раніше ми жили нормально, з грошима великих проблем не було. У Івана прибуток непоганий, ще й щоквартальні премії видавали. Квартира у нас є, вона мені по спадщині від бабусі дісталася. Загалом, жили добре. Кредитна картка була, але вона лежала на “чорний день”. І тут Іван почав умовляти з’їздити кудись в Карпати на відпочинок. Він начебто ніколи ще не катався на лижах в Буковелі.

Я пішла на поводу у чоловіка, домовившись з мамою, щоб вона просиділа з онуком. Мама погодилася. Іван відпросився у шефа на тиждень. Ось тільки, наперед йому ніхто зарплату не дав, тому нам довелося знати гроші на відпочинок з цієї картки на “чорний день”.

На відпочинку виявилося, що Іван взяв ще одну кредитку, у банку оформив, про всяк випадок. А бажань довкола багато, то екскурсії, то сувеніри то прокат всякого. Я намагалася тормозити Івана, але він просив не хвилюватися через гроші, і казав, що в лютому закриє всі карточки.

Зрештою я довірилась чоловікові, розслабилася, вирішила отримати насолоду від Карпат. Коли повернулися, стало зрозуміло, що буде тяжко, а кредит погасити треба, за комуналку платити треба та жити теж якось потрібно.

Я вирішила сама шукати підробіток. Син вже досить дорослий, можна кілька годин на день виділити, щоб працювати. Знайшла роботу швидко, та не одну. Сина тільки доводилося татові доручати. Він був дуже незадоволений. Приходив замотаний з роботи, а йому одразу дитину вручають і до самого сну треба з нею возитися. Не розумів, чому я не можу працювати, коли син спить.

Тільки він удень лягає двічі на годину, а за цей час треба і вдома щось зробити. Я не просто “штани протираю”, а заробляю, кредити погашаю.

Чоловік нервував через те, що я  постійно йому про підробіток натякаю. Потрібно витрачати економніше, тоді все буде гаразд. Сенс від такого відпочинку, якщо тепер мені треба так гарувати, щоб все перекрити.

А ще до всього Івану не оплатили на роботі за тих сім днів “відпочинку”. Взагалі життя “прекрасне”…

Я вирішила оформити кредит для покриття боргу за кредитками, бо там відсоток дуже великий. Трохи легше стало, але борг нікуди не подівся. А тут ще Іван гордо заявив, що друг запропонував йому підробіток, але він відмовився. На запитання: “Чому?” відповів, що не хоче раніше потрібного у вічність відійти.

Мене це розлютило, не те слово. То я в декреті можу працювати, а Іван боїться вкотре поворухнутися. Сильно ми того дня посперечалися. Я висловила Івану все, що думаю.

Тепер я задумалася, а для чого мені такий чоловік? Квартира моя…

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page