fbpx

Ми з дружиною мріяли про власний будинок, довго працювали, зокрема й закордоном, і ось нарешті наша мрія здійснилася – вселилися в омріяний, побудований нами дім! Влаштували пишні входини. Моя дружина кілька тижнів готувала солодощі, а в день події розклала їх на таці по всій кухні, їдальні та вітальні. Під час святкування вона відвела мене вбік і сказала: «Дивно, але печиво зникає відразу, як я його кладу на стіл»

Ми з дружиною мріяли про власний будинок, довго працювали, зокрема й закордоном, і ось нарешті наша мрія здійснилася – вселилися в омріяний, побудований нами дім! Переїхали ми в нього кілька місяців тому, влаштували пишні входини, запросили рідних.

Звичайно запросили і зятя з моєю сестрою на цю вечірку у нашій оселі. Чоловік сестри і раніше демонстрував дивну поведінку, але це стало останньою краплею.

Моя дружина, чудовий кондитер, кілька тижнів готувала солодощі, а в день події розклала їх на таці по всій кухні, їдальні та вітальні. Під час святкування вона відвела мене вбік і сказала:

«Дивно, але печиво зникає відразу, як я його кладу на стіл».

Сказавши це, Галинка пішла у своїх справах, і тут я побачив, як зять Максим набиває печивом свої кишені, а те, що не вміщається, ховає у книжковій шафі. Там уже була напхана пристойна кількість.

Після цього я Максу сказав, щоб він забрав те, що в кишенях, і йшов з нашого будинку. Більше він не повертався. Ось вже кілька місяців не заходить. От дивак. Як до такого родича ставитися?

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

You cannot copy content of this page