Свого майбутнього чоловіка Ігоря я зустріла під час навчання в університеті. Почали спочатку дружити, потім зустрічатися, і дуже швидко між нами народилися справжні почуття. Я була на сьомому небі від щастя.
Після університету ми з Ігорем стали жити разом. Кохайний влаштувався на хорошу роботу, а я ще продовжувала вчитися. Ми були сучасною парою, і це мене цілком влаштовувало. Було приємно усвідомлювати, що я, невисока, повненька дівчина, була щасливою біля свого високого і симпатичного кавалера.
Згодом справили скромне весілля. Хоча Ігор і казав, що це лише «свято на показуху для рідні» і він до нього серйозно не ставиться.
Ми розвивалися, постійно вигадували якісь нові плани життя, ставили собі нові цілі і досягали їх. Але я наполягала на тому, щоб чоловік перестав через день зустрічатись зі своїми друзями, ніби вони все ще школярі чи студенти. Також я не була у захваті від їхніх візитів до нас у гості.
Мені хотілося якоїсь тиші та спокою з коханою людиною. Та й 25 років – це вже не дитинство. Час подумати про майбутнє, про повноцінну сім’ю, діток.
Ігор іноді бурчав із цього приводу. Казав, що ще не готовий прощатися з минулим життям. Але я сподівалася, що мине час, і чоловік полюбить бувати вдома зі мною. Та після роботи Ігор так само утікав до друзів. Не залишався на роботі все доробити. Не йшов додому до мене. А ходив до «своєї тусовки». Так він почував себе в русі, мабуть. Принаймні мені він так казав.
І ось одного разу, після шести прожитих разом років, він розповів мені свій секрет. У нього є інша жінка. І про неї знають усі його друзі. Більше того, вона їм усім подобається більше, ніж я. Тому що вона багато не вимагає, не змушує робити якусь рутинну роботу, не ниє.
Я попросила показати мені її фотографію. І там я побачила дівчину, яка була моїм абсолютним антиподом. Висока, худорлява, зі світлим розпущеним волоссям. Дуже гарна.
Але Ігор сказав, що це був його запасний варіант, адже я була його дружиною. Я була його супутницею життя. А вона – це нічого серйозного. Так, розвага. І все. Щоб підтвердити свої слова, Ігор тоді дістав телефон, подзвонив цій дівчині і при мені сказав, що тепер я про неї знаю. Тож у них не може бути нічого серйозного. І поклав слухавку. Наче це мало якось покращити ситуацію в моїх очах.
Особисто я багато чула про пари, які, навіть одружені, ведуть відкритий спосіб життя. Для мене це завжди було дико. Але той спокій, з яким мій чоловік розповідав про свою, по суті, коханку, викликав у мене змішані почуття. Мені зраджують. Або зраджували, не має значення. Але водночас прямо про це говорять. І як бути далі – залежить тільки від мене.
Словом, я взяла кілька днів на «подумати». Переїхала жити до кращої подруги, з якою ми, на жаль, довго не спілкувалися. Вона прийняла мене, вислухала і дала кілька порад. Спочатку було, звісно, дико розповідати таке. Все пливло, мов у тумані.
Але, добре виспавшись, я усвідомила всю інформацію сповна. На роботі довго вибудовувала майбутній діалог із чоловіком, зважувала плюси та мінуси. Потім знову розмовляла із подругою. Потім повернулася додому.
Вдома Ігор з усмішкою вказав на стіл, де у вазі на мене вже чекав букет красивих квітів. Були ще суші, шоколад – усе, що я люблю.
Чоловік обійняв мене і запитав, чи вибачила я його і, можливо, усвідомила, що він не такий уже й поганий? У відповідь я трохи його відштовхнула. Не сильно, просто щоб він зрозумів, що я серйозно налаштована.
Я сказала, що так, все зрозуміла. І більше того. Потім я дістала телефон і показала йому свої листування з одним хорошим приятелем. Моє перше побачення з ним припадало на найближчі вихідні. За кілька днів спілкування з Максимом я почула про себе стільки компліментів, скільки не чула навіть на початку наших стосунків з Ігорем.
Реакція мого чоловіка була бурхливою. Він спробував видалити все листування і номер Максима з мого телефону. Добре, що сучасні смартфони вимагають ідентифікацію відбитка пальця. Потім він влаштував сцену, обґрунтовуючи це тим, що він подзвонив своєму «запасному варіанту» і все скасував.
А я наслідувати його приклад зовсім не хотіла. Потім пішов на балкон, подумати. Потім хотів піти прогулятися, але передумав, побачивши, як я спокійно до цього поставилася. Пішов під холодний душ.
А я тільки стежила за його діями і дивувалася, як може змінитися людина, якщо до неї самої застосувати те, що вона раніше вважала чимось незначним. Мені навіть стало цікаво, чого це може призвести. Як би там не було, але на ці вихідні маю плани. Мій запасний варіант. І я не знаю, до чого вони приведуть мене. Нехай навіть до розлучення.
Але вся ця ситуація ніби розплющила мені очі і дала можливість подивитися на наш шлюб із боку. Втомило бути дівчинкою на побігеньках. Нехай уже й за мною хтось побігає, якщо вже так. Не хочеш будувати сім’ю – гаразд. Можливо, хтось зі мною цього щиро захоче, побачимо! Тепер я поважаю й ціную саме себе.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.