Ми з Іриною одружені вже 4 роки, у нас 2 сини. І мені важко з нею, втомився від неї. Чому? Ось кілька причин:
— Нескінченні ультиматуми: «Зроби, як я хочу, інакше я подам на розлучення».
— Постійний мат перед родичами та нашою дитиною.
— Вона не дозволяє моїм батькам приїжджати до нас.
— Вона постійно критикує моїх друзів.
— Я плачу за все, потім одержую образи за те, що не заробляю достатньо грошей.
— Постійно каже, що я жахливий батько.
— Ніколи не визнає вини.
— Відмовилася сходити із психологом. Запропонувала купити на ці гроші одяг, 50+ інші речі.
Тиждень тому, я вирішив, що маю піти. І наступного дня, коли вона знову поставила ультиматум «зроби це чи розлучення», я не відступив.
Я сказав: «Добре, можливо, нам варто подумати про розлучення». Її початковою реакцією був гнів, а потім вона вимагала 100% опіки над дітьми та 70% нажитого майна.
Наступного дня вона змінила мелодію. Вона була надзвичайно мила і вперше за багато років зверталася зі мною, як з людиною. На 90% менше мату, була уважна та мила, відповідала на мої телефонні дзвінки.
Проте вона не погодилася зустрітися з моїми батьками, бо спочатку хоче «приготуватися» до цього. Ні, мої батьки не монстри. Але вони її недолюблюють. І є за що.
Вона порадилася з подругою і та сказала їй: «Діти – не винні при розлученні. Якщо у вас все ще є почуття одне до одного, знайтеся». На цей раз вона погодилася сходити до психолога.
Ми знову говорили про це сьогодні вранці, вона плакала і говорила, що «з усіх сил намагається врятувати наші стосунки», а я не намагаюся.
Я все ще наполягав на розлученні. Вона знову плакала, виявляла почуття до мене. Мені навіть здалося, що вона щиро говорить.
Якби вона продовжувала поводитися як раніше, все було б простіше. Але оскільки вона сильно змінилася за останні кілька тижнів, я дуже збентежений.
З одного боку, я люблю свою дитину, і я хочу вірити, що вона може змінитися і зосередитися на створенні здорового середовища для неї. З іншого боку, я боюся, що мир між нами тимчасовий, і за кілька тижнів все повернеться на свої місця.
І взагалі, я зрозумів, що не щасливий із нею. Тому вирішив, що кілька місяців поживу окремо. Сиджу підбираю собі квартиру. Дітей проводжатиму і забиратиму зі школи, а от із дружиною постараюся не бачитися.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.
