fbpx
життєві історії
Ми з Іриною вирішили відгуляти весілля. І ось виникло одне непорозуміння. Батько каже, що це питання честі чоловіка, і якщо Ірина справді буде стояти на своєму, то я стану насмішкою у чоловічому оточенні. Він розповів мені історію зі шкільних часів. Я розумію, що в наш час такого не мало б бути, але сумніви не дають спокою

Ми з Іриною вирішили відгуляти весілля. І ось виникло одне непорозуміння. Батько каже, що це питання честі чоловіка, і якщо Ірина справді буде стояти на своєму, то я стану насмішкою у чоловічому оточенні. Він розповів мені історію зі шкільних часів. Я розумію, що в наш час такого не мало б бути, але сумніви не дають спокою.

В мене проблема з дівчиною, з якою я вже зустрічаюся два роки, і планую найближчим часом освідчитись. У розмовах про можливе весілля Ірина завжди наполягає на своїй думці про те, щоб не змінювати своє прізвище після весілля. Поки це мене не турбує, але десь в глибині душі мені вже образливо. Називайте мене консервативним, але я хотів би, щоб моя дружина взяла моє прізвище.

Я розумію, що часи змінилися, і сьогодні жінки є більш незалежними в усіх відношеннях, але я виховувався у традиційній родині, де мати та діти завжди брали прізвище батька. Я хотів би, щоб так було і в моїй родині. До того ж, коли я натякнув батькам, що Ірина збирається залишитись на своєму прізвищі після весілля, вони обурились, і сказали, що вона не серйозно відноситься до сімейного життя.

Мама з батьком сказали, що якщо жінка не хоче робити це в ім’я традицій і любові до свого чоловіка, то  після весілля з нею будуть проблеми, і навіть припустили, що вона не любить мене… Мені не хочеться в це вірити.

В мене одне, в Ірини інше? Якою ми будемо сім’єю? А як щодо дітей? Батько також пояснив мені, що це питання честі чоловіка, і сказав, що якщо вона справді буде протистояти цьому, я стану сміхом у чоловічому оточенні. Він розповідав історію зі шкільних часів, коли у одного хлопчика були батьки з різними прізвищами, і всі над ним сміялися. Я розумію, це було давно, але чи не буде так і сьогодні?

Батько сказав, щоб я твердо стояв на своєму. Потрібно показати, що я справжній чоловік.

– Або ти береш моє прізвище, або весілля взагалі не буде.

Він каже, що прийняття дружиною прізвища чоловіка є виразом найбільшого кохання дружини.

З іншого боку, я також розумію аргументи Ірини. Вона зараз здобуває ступінь кандидата наук і вже досягла деякі академічні досягнення під своїм дівочим прізвищем. Крім того, вона каже, що прізвище, яке вона носить вже 27 років, є частиною її особистості та інших речей, і що вона не хоче раптово приймати якесь чуже прізвище. І цей обмін документами, формальності в банках тощо для неї теж є проблемою.

Я хотів би додати, що про “двофамільне” прізвище, швидше за все, мова не може йти, оскільки ми обоє маємо довгі та дещо “проблемні” прізвища, тож два прізвища будуть для неї подвійною проблемою при вирішенні будь-яких формальностей. І у мене проблема, бо через усе, що сказали мені батьки, голова в мене йде обертом.

Підкажіть, що робити?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page

facebook