Ми з Лесею одружені 12 років. Сім’я у нас звичайнісінька. Живемо – робота, діти, родичі. Але є один нюанс, який вносить до нашої родини постійні негаразди. Дружина постійно дає гроші з нашого сімейного бюджету своєї матері, і чималі суми, а потім дорікає мені, що нам не вистачає грошей. Я, звичайно, розумію, що батькам треба допомагати, але все має бути в рамках розумного.
Тесть із тещею живуть із нами в одному місті, в однокімнатній квартирі. Квартплата у них менша, ніж у нас. Ми маємо трикімнатну квартиру. Вони обидва отримують пенсію, і тесть, як військовий пенсіонер, має пільги щодо оплати комунальних платежів, та й пенсія непогана.
Але чомусь моя дружина постійно дає гроші моїй тещі, я навіть не знаю, навіщо їй ці гроші потрібні. Але з невпинною постійністю теща дзвонить моїй дружині і просить грошей, а вона ніколи не відмовляє. Ну і звісно, назад їх ніхто ніколи не просить і не віддає.
Я отримую зарплату 30 тисяч гривень, дружина теж працює, але зарплата у неї мінімальна. У нас є двоє дітей шкільного віку. І приблизно чверть грошей йде тещі. Коли настає час заплатити комунальні платежі або терміново купити одяг і нам не вистачає на це грошей, з боку дружини виникають звинувачення в тому, що я мало заробляю.
Мене це просто виводить із себе. Я заробляю нормально, а в тому, що вона не вміє розпоряджатися грошима, моєї провини немає.
Своїм батькам я грошей не даю, вони мене про це не просять. Самі якось справляються. То чому я повинен забезпечувати дві сім’ї, залишаючись при цьому поганим чоловіком? Чому Леся вважає, що її мати важливіша за наших дітей?
Я вважаю, що більше потрібно давати дітям, тим більше, що вони ростуть і разом з ними зростають потреби. Вони постійно виростають із одягу, необхідно оплачувати заняття з репетиторами. Я думаю, це набагато важливіше. Тим більше, я впевнений, що гострої потреби в грошах у її батьків немає, і причини я вже описав.
Крім того, я вважаю, що якщо таке величезне бажання допомагати своїм батькам, нехай сама шукає роботу на зарплату більше, ніж їй зараз платять. Я і так працюю з одним вихідним на тиждень, що мені тепер, жити на роботі?
Не збагну, звідки вона взяла впевненість у тому, що я живу тільки для того, щоб приносити гроші! Я теж людина, і хочу жити по-людськи. І на себе та своїх дітей я цілком достатньо заробляю. І відпочивати хочу як нормальна людина. Може, краще нехай вона навчиться правильно розпоряджатися грошима, а не витрачати їх бездумно?
Просто прикро, я і так пнуся щосили, а виходить, що цього ніхто не цінує. Адже діти чують її закиди, і думатимуть, що через мене їм чогось не куплять.
Ось як мені напоумити дружину і при цьому не зруйнувати наш шлюб і зберегти нормальні взаємини з її батьками?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
