fbpx

Ми з Максимом не хотіли весілля, планували обійтися без усіх цих церемоній. Та мама наречоного наполягла, заявивши, що вона з молодшими сестрами Максима приїде все рівно. Грошей на квитки туди й назад дали їм ми. Тільки коли всі гості розійшлися, я раптом зрозуміла, що від Альбіни Миколаївни і зовиць ми ніякого подарунка не отримували. Днями свекруха знову зателефонувала. Цього разу їй здалося несправедливим те, що моя мати зможе побачити онука на виписці, а вона ні. Тому вона має приїхати. Але й цього разу вона не має грошей на дорогу

Ми з Максимом не хотіли весілля, планували обійтися без усіх цих церемоній. Грошей у нас небагато, і набагато розумніше вкластися в ремонт квартири, яка дісталася Максиму від бабусі. Бабуся Ганна заміняла йому маму, доки свекруха облаштовувала особисте життя з новим чоловіком. У результаті мама Максима залишилася сама із двома доньками від другого шлюбу в іншому місті.

Коли Максим розповів мамі про плани, моя майбутня свекруха почала вигукувати: «Як це так? Весілля має бути обов’язково! Родичів треба побачити».

У результаті зійшлися на тому, що зберемо найближчих родичів та відсвяткуємо весілля у квартирі. Від сукні я, не без опору, відмовилася.

Через час виявилося, що свекруха Альбіна Миколаївна із сестрами приїхати не можуть, бо вони не мають грошей на дорогу. Чи не могли б ми позичити на квитки? Вони обов’язково повернуть. Ми з Максимом сплатили квитки туди й назад. Свекруха з дочками мали у нас погостювати тиждень. Зрештою, справді давно один одного не бачили.

День весілля пройшов цілком вдало. Нам довелося трохи позичити грошей, але стіл вдався, і всі гості залишилися ситі. Ми мило посиділи з батьками та найближчими друзями. Тільки коли всі гості розійшлися, я раптом зрозуміла, що від Альбіни Миколаївни і зовиць ми ніякого подарунка не отримували. Лиш вітання та тости.

Весь наступний тиждень вони були у нас у гостях і навіть не говорили про хоч якийсь подарунок або відшкодування збитків, адже робилося все, по суті для свекрухи. А коли настав час, вони просто взяли квитки та поїхали додому.

Як підсумок ми з Максимом залишилися без медового місяця, з боргом і зі скромним запасом грошей. Ні я, ні чоловік навіть коментувати нічого не стали.

Відтоді минув рік. Незабаром у нас народиться первісток, синочок. І днями Альбіна Миколаївна знову зателефонувала. Цього разу їй здалося несправедливим те, що моя мама зможе побачити онука на виписці, а вона ні. Тому вона має приїхати. Але й цього разу вона не має грошей на дорогу. Нехай ми з Максимом сплатимо, а вона потім поверне. Чоловік одразу відповів, що ми й самі рахуємо кожну гривню і не маємо можливості комусь щось позичати. Тоді мама Максима набундючилася. Вона не дзвонить уже тиждень.

І як тепер бути? Знову оплачувати їй проїхд в обидва кінці? Мені зараз ось лише про це хвилюватися.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com, автор О. Шатіло.

You cannot copy content of this page