Ми з Максимом прожили у шлюбі 7 років. У нас п’ятирічна донька. Ми весь час жили на орендованому житлі, іншого у нас не було, а у рідних теж місця не вистачало. Трохи назбиравши грошей, я оформила кредит на квартиру.
Я дуже тішилася, що тепер ми маємо свій будинок. Я уявляла які куплю шпалери і що повісимо на стіни, адже в більшості наших колишніх орендованих квартир не дозволялося і цвях у стіну зайвого.
Через два роки після новосілля Максим повідомив мені, що любить іншу і подає на розлучення.
Макс не став винаймати окреме житло, а привів у нашу спільну квартиру свою нову жінку. Він зайняв із нею кімнату доньки, а я з дитиною почала жити в іншій. Квартиру продати або розміняти поки що не було можливості, тому доводилося чекати, коли виплатимо решту кредиту.
Мене бентежило те, що наша донька питала, чомусь незнайома тітка живе у нас вдома і цілує її тата. Я не змогла на все це дивитися і орендувало собі з донькою кімнату в іншому будинку, а щоб чоловік не радів, віддала свою кімнату квартирантам.
Максим почав постійно дзвонити та вимагати виселити нових сусідів, адже одна справа – жити з дружиною, хоч і колишньою, а інша – з незнайомими людьми. Але я не погоджувалась, я теж не хотіла бачити в квартирі його нову кохану.
Все змінилося, коли приїхали батьки Макса у гості. Вони знали, що ми горщика розбили, але що у нас відбувається, ми детально їм не говорили, не хотіли засмучувати літніх людей.
Свекри з першого нашого знайомства прийняли мене як рідну, і в усіх суперечках із їхнім сином найчастіше були на моєму боці. Батьки, приїхавши в гості і побачивши сина з іншою жінкою, були засмучені і поїхали до мене, щоб дізнатися, що ж таке у нас сталося.
Я і розповіла, як усе було. Батьки повернулися до квартири та відчитали сина. Вони вимагали від нього вчинити по справедливому: з’їхати зі своєю пасією з квартири і дати спокійно жити мені з донечкою.
Свекор з’їздив до банку, зняв усі заощадження та віддав їх сину, щоб Максим залишив квартиру мені з дитиною. Максим з’їхав і квартиранти теж. Ми з донькою стали жити вдвох.
Я була вдячна батькам колишнього чоловіка і почала разом з дочкою якомога частіше їх відвідувати. Через 5 років, я взагалі забрала їх жити до нас і вважаю їх мамою і татом, адже власних батьків у мене давно не має.
Зараз в моєму житті з’явився хороший чоловік, Назар, і свекри щиро за мене радіють.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
