fbpx
життєві історії
Ми з мамою родом з маленького районного центру, але одного дня, більше двадцяти років тому, ми вирішили підкорити Київ. Самі розумієте, легко не було, але зараз у нас квартира в досить хорошому районі, робота. І ось родичі, які в той час сиділи на балкончику і попивали кавусю, вирішили піти нашими ж слідами, але “притертися” в столиці, надумали у нас. – Орендувати ж дорого!

Ми з мамою родом з маленького районного центру, але одного дня, більше двадцяти років тому, ми вирішили підкорити Київ. Самі розумієте, легко не було, але зараз у нас квартира в досить хорошому районі, робота. І ось родичі, які в той час сиділи на балкончику і попивали кавусю, вирішили піти нашими ж слідами, але “притертися” в столиці, надумали у нас. – Орендувати ж дорого!

***

Ми з мамою живемо в хорошому районі Києва, у нас дуже багато різноманітних можливостей. У цьому місті у нас немає ніяких родичів, так як одного дня самі приїхали сюди, і мама багато сил віддала для того, щоб купити квартиру в столиці.

Нам доводилося дуже туго, але ми вижили і живемо на повних правах. Коли ми повністю обжилися, то в нашому житті з’явилися ті самі родичі, які залишилися в маленькому обласному містечку, де немає ні роботи, ні повноцінного життя.

Порахувавши, що ми стали занадто заможними, сестра батька, якого вже нема більше десяти років, приїхала зі своєю сім’єю і нахабно оселилася у нас.

Вона ніколи не була скромницею, але такий натиск нас просто вразив.

Жінка приїхала обживатися, ніби як на місяць, але прожила у нас вже набагато більше. Весь цей час ми жили, як не в себе дома. Мої брат і сестра вели себе безцеремонно, копаючись в моїх речах і постійно розкидаючи їх по квартирі.

Нам з мамою совість не дозволяла вигнати, адже ми, то розуміли, як важко тут облаштуватися.

При всьому при цьому вони ні один не хотіли працювати, хоча саме за цим сюди і приїхали.

Кузени навіть не хотіли вчитися в університетах, адже освіти вони ще не отримали.

Через деякий час мої нерви здали, і я так само нахабно, як вони приїхали, випровадила своїх родичів зі свого будинку, після чого тиждень з мамою наводила генеральне прибирання.

Родичі повернулися до себе в містечко і всім нашим знайомим розповіли, як ми тут, у великому місті, зажрались.

З тих пір, з нами перестала спілкуватися добра половина сімейства і друзів. Зате… Більше ніхто не напрошується навіть на один день.

Хіба не правильно ми вчинили?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page