Ми з Марком одружилися всього 4 місяці тому і вже розлучаємося, не повірите в причину, дуже прикро, щиро кажучи. Пізній шлюб, обом за нам вже за тридцять років. Жили у квартирі моєї мами, разом із моїм 80-річним дідусем.
Чоловік мій програміст, але отримував дуже невеликі гроші, я вчитель, теж не можу похвалитися високою зарплатнею. Основний годувальник – моя мама, їй 58 років, працює у держустанові.
Чоловік, маючи хорошу професію та золоті руки, волів у вільний час не заробляти додаткові гроші, а читати форуми і дивитися мультики.
На всі прохання допомогти по господарству в плані чоловічої роботи: полагодити або попрацювати на дачі – пирхання та зневага в стилі «Я не робитиму цього».
Місяць тому Марко заявив, що треба вести роздільне господарство, готувати тільки собі і не доглядати діда. Як так можна? Живе у нас на всьому готовому і такі умови висуває.
Щоб ви розуміли, дозвілля для нас – ходіння по торгових центрах та магазинах, це улюблена розвага мого чоловіка. На додачу його “плюсів” – повна нездатність співпереживати та відчувати, немає вміння відповідати теплом на мою турботу і увагу, емоційна бідність та убогість.
Все це проявилося вчора при серйозній розмові із образами мене, діда і моєї матері. Виявляється, жити треба заради закупівлі продуктів та таких от порожніх ходінь магазинами просто “подивитися”.
При цьому я, як дружина, повинна прати, готувати і в усьому гарною бути, а сам він тільки споглядатиме і насолоджуватиметься життям. Я просто не розумію – як же мені так пощастило вийти заміж? Не душі дуже неприємно. І вихід тут один – розлучення.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
