Чому у тої жінки таке ставлення до мене?
У моєї свекрухи є один син (мій чоловік) і дві дочки. Раніше з нею ми спілкувалися досить прохолодно, і я від неї не чекала уваги. Але потім зблизилися, стали більше спілкуватися. Я до Катерини Іванівни ставлюся тепло, але проблема в тому, що я стала чекати взаємності. Ось не знаю чому, але хочеться мені і все…
Вона з одного боку говорить, що я їй як дочка. Але при цьому буває, лається на мене, може нагрубити. Іноді розмовляє добре, а іноді прямим текстом скаже: “Я тобі не довіряю, як подрузі і цього ніколи не буде”.
Або говорить, що завжди більше люблять дітей і онуків, які живуть близько, і я не повинна ображатися на це. Може сказати: “Мені зараз не до спілкування з тобою”. Мені, як і кожній жінці, невістці, не важлива, це важко сприймати.
Ми з Михайлом досить забезпечені, завжди свекрусі грошима допомагаємо, на ліки, на курорти відправляємо, ремонти робимо, техніку купуємо. Вона ж спілкується зі мною прекрасно, поки я ходжу з нею по магазинах і все їй купую, в решту часу або ігнорує, або на мої спроби спілкуватися видає образливі фрази, як їй зараз не до нас.
Весь час говорить, що я не повинна ображатися, що їй просто ніколи, але мені ж постійно скаржиться на дочок, що вони їй рідко телефонують і приїжджають, як їй не вистачає від них уваги. Тобто на дочок час вона завжди знаходить. Матеріально вони не допомагають, але вона завжди їх виправдовує, що у них нібито грошей немає (на мій погляд, просто не хочуть). У нас двоє хлопчаків, старше інших онуків, так не раз мені було сказано, що онуки від дочок їм миліші, тому що вони дівчатка, маленькі і гарненькі. Дуже мене це зачіпає.
Ще Катерина Іванівна спілкується добре після того, як образить мене. Як бачить, що я відтанула, так відразу в ігнор. Мені незрозуміло, навіщо вона завжди так прямо мені все висловлює? Нерозумна? Або спеціально зачепити хоче? Або й справді хоче, щоб я відстала і не спілкувалася, а тільки гроші давала ? Може її матеріально покарати?
Жінки-свекрухи, порадьте, як мені зрозуміти свою другу маму, як себе з нею вести? Я б не сказала, що вона ревнує сина, ми разом вже другий десяток і в цілому мені здається, вона до мене звикла і давно прийняла в сім’ю.
Після такого ставлення до мене Катерини Іванівни, я все більш схиляюсь до думки одного психолога, що ніколи в житті невістка не стане для свекрухи дочкою. Треба просто з цим змиритися і все.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – tapeciarnia
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
