fbpx

Ми з Настею придбали невеличкий будиночок в селі, що знаходиться в пару кілометрах від області. І ось недавно телефонує мені теща, і таким янгольським голосом проситься на деякий час пожити у нас. – Розумієш, зятю дорогенький, що в нашій квартирі, що в тій, де були орендарі, ми робимо капітальний ремонт. А у вас будиночок, свіже повітря. Ми ж не будемо вам заважати. – Я не роздумуючи відмовив і вимкнув телефон

Ми з Настею придбали невеличкий будиночок в селі, що знаходиться в пару кілометрах від області. І ось недавно телефонує мені теща, і таким янгольським голосом проситься на деякий час пожити у нас. – Розумієш, зятю дорогенький, що в нашій квартирі, що в тій, де були орендарі, ми робимо капітальний ремонт. А у вас будиночок, свіже повітря. Ми ж не будемо вам заважати. – Я не роздумуючи відмовив і вимкнув телефон.

Чотири роки тому я одружився на дівчині, яку неймовірно любив і люблю дуже сильно досі. Історія не про неї, а про батьків Насті.

Справа в тому, що Настя, моя дружина, не раз розповідала про те, що батьки завжди більше любили її молодшу сестру Андріану, ніж її. І Настю це завжди дуже ображало.

Показовим став випадок, коли на наше весілля батьки Насті подарували нам, можна сказати, найдешевшу мультиварку, яку тільки можна було знайти в нашому місті. Звичайно, я з цього приводу нічого тещі і тестю не говорив. Яке ж я маю право.

Але у її батьків три квартири, одну з яких вони здають в оренду. І що цікаво, що коли заміж вийшла її молодша сестра Андріана, на весілля їй батьки подарували квартиру.

Я то думав, що ця інша квартира, піде в якості подарунка нам, але, виявляється, помилився…

Це враховуючи те, що після весілля ми з Настею жили на орендованій квартирі, на яку дуже важко працювали. Але тесть і теща навіть словом не обмовились в нашу сторону, ніби так і має бути. Я розумію, як прикро було моїй дружині. Прикро стало і мені від такого ставлення.

Минуло чотири роки. Ми живемо в своєму будинку за пару кілометрів від області. І ось недавно телефонує мені теща, і таким янгольським голосочком стала проситися пожити трохи у нас. У них там ремонти у всіх квартирах. Я не роздумуючи відмовив і мені абсолютно не соромно. Адже вони нам нічим не допомогли, хоча і могли. Чому тоді ми зобов’язані допомагати їм?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page