fbpx

Ми з Іриною розлучилися три роки тому. Коли колишня дружина подала на аліменти, я розумів, що маю підтримувати її та сина, тож до цього дня даю грошей навіть більше, ніж маю. Вся моя зарплата – у гаманці у колишньої дружини. Ніяк не можу переконати Ірину влаштуватися на роботу. Крім нього, у мене є ще кредит на машину та особисті витрати

Ми з Іриною розлучилися три роки тому. Коли колишня дружина подала на аліменти, я розумів, що маю підтримувати її та сина, тож до цього дня даю грошей навіть більше, ніж маю.

Проблема в тому, що вся моя зарплата – у гаманці у колишньої дружини, я ніяк не можу переконати Ірину влаштуватися на роботу. Через це, хоч ми й розлучені, мені доводиться віддавати всі чесно зароблені гроші, хоч це і здається мені дещо неправильно.

Коли ми розлучилися з Іриною, я погоджувався на всі умови, не відмовлявся платити аліменти. Я люблю свого сина і дбатиму про нього, але колишня переходить всі кордони. Незважаючи на те, що я плачу і аліменти, і, крім того даю кошти на гуртки та одяг, Ірина каже, що це нормально, так і має бути.

А сама вона, хоч і вийшла з декрету давно, ніяк не може влаштуватися на роботу. А я думаю, що вона роботу навіть не шукає. Навіщо їй щось робити, докладати зусиль, коли я забезпечую і її, і сина?

У Ірини є підробіток на півставки, там платять копійки, а потім вона займається домашніми справами та сином. Записала Арсена на карате, додаткові заняття з англійської мови та плавання.

Вона, звичайно, молодець, возить його всюди, але я за все це плачу. Нещодавно ось Ірина найняла репетитора для сина. Тільки я ніяк не можу зрозуміти, навіщо дитині у 4 класі репетитор з математики?

Записувати на гуртки сина чи ні, Ірина зі мною не радиться. Вона все робить так, як вважає сама за потрібне. Так, дитині треба розвиватися, згоден, але Ірина впевнена, що за все маю платити я.

Я плачу за екскурсії, за одяг, подарував недавно телефон. Не хочу ні в чому обмежувати сина, але, крім нього, у мене є ще кредит на машину та особисті витрати. Я розумію, що зараз все коштує дорого, але дружина могла б хоч трохи допомогти мені. Але Ірина мені заявляє, що виховує сина замість того, щоб влаштовувати своє особисте життя.

Я розумію, що так завжди тривати не може. Інші чоловіки платять лише аліменти та взагалі ніяк не беруть участь у житті дітей. Так, я їй зрадив, і ми одразу розлучилися, я відчуваю провину. роблю все, аби загладити вину.

Але я теж так не можу і прошу Ірину взятися за розум, знайти постійну роботу, щоб вона могла подбати про себе та сина хоча б частково. Бо у мене складається таке враження, що я зовсім не розлучився, а просто живемо окремо. Ось така моя історія, що мені можна порадити?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page