Ми з Павлом одружені вже 5 років, у нас підростають двоє діток-погодок. І все у нас наче добре, от тільки одне мене дуже турбує – чоловік не хоче спільне майно, хоча має орендний бізнес – багато квартир під найм, і зараз його прибутки досить високі, самі розумієте.
Але при цьому він навіть нещасну однушку не може виділити нам про всякий випадок. У житті буває різне, ніхто не вічний. У разі чого ми опиняємось на вулиці. Я усвідомлюю, що в такому випадку нам буде дуже скрутно.
Та й просто розлюбити може й піти від мене – всяке в житті буває. Невже важливість свого майна така не зрозуміла моєму чоловікові? А як діти? Я відчуваю, що мені просто щось недоговорюють.
Вже, вибачте, іншим жінкам їхні чоловіки – увесь світ до ніг, машини, квартири. Були б можливості, а у мого вони є! А я ж дружина законна, 2 дітей йому народила і навіть після цього не заслужила якесь майно, оформлене на мене.
Прикро дуже. Вже простіше самій і розраховувати лише на себе. Я весь час і готувала, і прибирала, і дітьми займалася – виховання та догляд. Допомоги у мене немає, не скажу, що це просто. Але тримаюся, люблю їх.
Але мене не залишає відчуття, що мене використовують. Беруть – а натомість нічого. Про “самій заробити” не смішіть, зі своєю зарплатою накопичити на квартиру нереально, на жаль. Думала, успішно вийшла заміж, а зрозуміла в результаті, що помилялася.
Не варто було такому і дітей народжувати та побут з ним облаштовувати. Гра в одні ворота мене втомила. Все записано на якихось родичів у разі чого вони все отримають, навіть не його діти.
На нас Павлу байдуже, мабуть. Начебто й розумний, а власних дітей у перспективі залишає без нічого на вулиці з матір’ю, що ледве зводить кінці з кінцями.
Хочу сказати, що я молода, досить вродлива. Таких на руках носять, я ж бачу, як у подруг та знайомих, порівнюю. Навіть із дітьми на руках від минулих шлюбів беруть чоловіки, люблять, як своїх, забезпечують, на моря возять. Ми ж були де-небудь? Та ніколи навіть у мирні часи.
Вирішила так: припиняю про чоловіка турбуватися, дітей – у садок, а сама активно шукаю прибуткову роботу.
Про спільне майно я з Павлом, але він тільки посміявся, підняв мене на жарт: “З твоєю зарплатою ми в житті не купимо, навіть якщо 50 на 50 складатися”. В іпотеку він ані ногою, зате всіх родичів утримує за рахунок оренди тих квартир. А ось в інших аспектах все гаразд у нас з чоловіком, і що робити – гадки не маю.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
