fbpx

Ми з першим чоловіком Георгієм тепер дуже хочемо зійтися, але мій синочок проти. Макарчик називає Женю татом і плаче. Женя старший за мене на 5 років, займається своїм бізнесом і живе у власній квартирі. Про таке я тільки мріяти могла! Навіть не уявляю, як сказати йому про сестричку

Ми з першим чоловіком Георгієм тепер дуже хочемо зійтися, але мій синочок проти. Макарчик називає Женю татом і плаче. Я розгублена й засмучена, тому й прошу поради. Ось моя історія.

Мама мене попереджала, що не варто виходити заміж у 18 років. Але я її не слухала. Та хто взагалі слухає своїх матерів у такому віці? Я була по вуха закохана у свого однокласника Георгія. Мріяла про те, щоб прожити з ним усе життя. Була впевнена, що це раз і назавжди.

А через 2 роки після весілля я дізналася. що стану мамою. Мама знову казала мені, яку помилку я роблю. Та я не слухала. Адже я любила Георгія всім серцем! Та й жили ми з чоловіком спочатку душа в душу. Зрозуміло, не до навчання нам було. Довелося шукати роботу, щоб утримувати себе й дитину.

У нас народився син Макар. Турбот побільшало, як і грошових витрат. Помалу я почала помічати, що чоловік від мене віддаляється. Він став частіше пропадати на роботі, а вдома не виявляв до мене жодного інтересу, якщо ви розумієте, про що я.

Мені було прикро, але я думала, що це тимчасово. Мовляв, підросте дитина, і все стане на свої місця. Але наш син ріс, а мій Георгій ставав для нас обох просто чужим. Коли нашому малюкові виповнилося 2 роки, чоловік прийшов і повідомив, що він іде до іншої.

«У мене давно є інша. Вибач. Знаю, що вчинив неправильно, але наше весілля було помилкою», – як грім серед ясного неба пролунали його слова. Я проковтнула сльози та відпустила чоловіка. А що я ще могла зробити?

Потім я переїхала назад до батьків і майже щодня вислуховувала від матері нотації. “А я говорила тобі!” – не переставала повторювати мама.

Я не могла собі місця знайти. Що робити, як ставити сина на ноги? І найголовніше: де знайти сили, щоб жити далі?

Моя близька подруга підтримувала мене. Але вона бачила, що без чоловічого плеча мені не впоратися. Так вийшло, що десь за півроку вона познайомила мене з прекрасним чоловіком. Женя старший за мене на 5 років, він займався своїм бізнесом і жив у власній квартирі. Про таке я тільки мріяти могла!

Євген мені відразу сподобався. Від нього віяло впевненістю та стабільністю. Я не розраховувала на якісь серйозні стосунки, адже я мала дитину. Та й від розлучення ще не відійшла, якщо чесно. Але Женя почав приділяти мені увагу, турбуватися про мене. А ще він майже одразу потоваришував із сином.

Ми почали частіше зустрічатися, і за кілька місяців Женя зробив мені пропозицію. Я розуміла, що я не маю причин відмовляти йому. Поруч із цим чоловіком я почувала себе як за кам’яною стіною. І я знову пішла під вінець. Цього разу більш усвідомлено, але менш щасливо, адже у голові все ще спливали спогади, пов’язані з моїм колишнім коханим.

Проте в мене почалося нове життя. Георгій зник з нього. Аліменти він не платив, а я не могла змусити себе вирішувати це питання через суд. З сином він теж не бачився, і дуже скоро моя дитина почала називати татом Женю. І треба віддати йому належне: він був чудовим батьком для Макарчика.

І все в нас було чудово, поки цієї осені мені не написав колишній чоловік. Нашому сину зараз вже 15 років. І за всі ці роки Георгій не зв’язувався зі мною жодного разу. Він попросив мене про зустріч, і я не змогла відмовити.

Георгій розповів, що з тією панночкою він швидко розійшовся і з того часу жінок у нього не було. Всі ці роки він докоряв собі за те, що кинув мене. І тепер нарешті зрозумів, що хоче повернутися. Колишній кличе мене до себе, хоче відновити спілкування із сином.

Усередині мене щось обірвалося. Збулася моя найзаповітніша мрія! Я була готова переїхати до Георгія буквально того ж дня, адже досі його кохаю. Але здоровий глузд підказував, що спочатку мені потрібно поговорити з сином.

– Ти як хочеш, але я батька не залишу! – запротестував Макар. Він навіть почав плакати.

До такого я не була готова. Але йти всупереч своїм почуттям не могла У всьому зізналася чоловікові і пішла. З колишнім живу вже кілька місяців, щаслива, але мій син з того часу зі мною не контактував. Я хочу налагодити наше спілкування з Макаром, але не знаю як. Навіть не уявляю, як сказати йому про сестричку, яку ношу під серцем.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page