Друзі, в мене така дивна ситуація. Допоможіть розставити усі крапки на “і”. Буду вдячна кожній вашій думці.
Я родом з Львівщини. На даний час з чоловіком та синочком проживаємо в Києві. Не мало не багато, але вже пішов шостий рік, як ми підкорюємо столицю.
Устим цього року пішов у перший клас. І все б нічого, але скоро свято Миколая і Новий рік.
Все почалось минулого року. Ми з подружкою, а по-сумісництву кумою, вирішили з дітками сходити до головної ялиночки нашого району.
Дітки гралися, раділи, запускали феєрверки і тут якось підходить Артем до Устима і питає: ” Що тобі приніс Дід Мороз?”. Мій син здивувався, так дивно глянув на мене і сказав, що нічого, бо до нього в кінці року приходив св. Миколай і приніс всі подарунки, про які він просив у святого в своєму листі.
Артему було дивно таке чути, але це ж діти, вони швидко все забувають. Через деякий час ми вже помалу йшли в сторону дому, бо погода була геть не новорічна, під ногами була хляпа, а сирість сковувала все тіло.
Хлопчаки бігли і гомоніли попереду нас, а я зі своєю кумою говорили про своє – жіноче. І тут вона, трошки з паузою задала мені одне питання.
– Твій Устим на наступний рік піде в школу. Всі після Нового року будуть хвалитися подарунками від святого Миколая, а Устиму ж буде якось не по собі. Я б на твоєму місці купила б йому якусь одну іграшку і сказала, що це від Діда Мороза.
Чесно кажучи, я була здивована нашій такій розмові.
Моря кума родом зі Східної України. Вона виросла в таких звичаях, я не забороняю їй цього робити, але для чого я маю переступати через себе і в час, коли треба цінувати українське, я буду вчити дитину, що на Новий Рік до нього буде приходити Дід Мороз, який родом з Росії.
Я категорично проти.
Скажіть мені, хто приходить до ваших діток, Миколай чи дід Мороз, чи той і інший?
І що мені відповісти кумі?
Мене це питання сильно хвилює…
Автор – Наталя У
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – brovary
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини