Ми з Романом живемо в Одесі, але є у нас і невеличка дачка в п’ятдесяти кілометрах від дому. Туди ми з чоловіком кожного разу на літній період переїжджаємо. Кімнаток у нас не багато, але і це добре. За декілька років вже з’явилися постійні клієнти, якими ми дорожимо. По сусідству у нас живе тітка Оксана з чоловіком. І якось непомітно, ми рік в рік спостерігаємо картину, яка нас просто дивує. Ну бувають же люди…
***
Є у нас сусіди, чудові привітні люди.
Живемо ми в курортному містечку, фрукти, море.
Своїх дітей у них немає, подробиць не знаю, самі не кажуть, а питати не зручно.
Щороку до них приїжджає родичка у відпустку, з усім своїм сімейством на місяць.
Анна, так звуть родичку чоловік і троє дітей ніколи не допомагають сусідам по господарству.
Приїжджають тільки відпочити, а мені так шкода сусідів.
Оксана працює, перед роботою встає ні світ ні зоря, готує сніданок і обід, бігає на город, з роботи швидше за підготовку і прибирання.
Василь, чоловік Оксани, вийшов на пенсію і цілими днями возить гостей по місту, театрам, паркам.
Гості за час відпустки навіть тарілок за собою не вимиють.
Відпустка Анни підійшла до кінця, сімейство провели на поїзд.
І кожен раз сусіди приймають рішення що це був останній їх прийом.
– Ми на наступний рік приїдемо, чекайте, – сказала Анна прощаючись.
– Тітко Оксано, ну що, рідню провели, запитала я у сусідів.
– Так, на наступний рік знову приїдуть.
– Так ви зовсім без сил залишитеся, – сказала я.
– Куди діватися? Рідня ж! Не можемо їм відмовити. А вони цим і користуються.
Як позбутися таких настирливих родичів?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
