fbpx
життєві історії
Ми з Росії і недавно родиною переїхали в Мексику. Це було складне і не просте рішення. Час, самі розумієте, для росіян який. У мене коріння українське, але на історичну батьківщину зараз дорога закрита, а лишатися в РФ теж не наша мрія. Ми не могли користуватися своїми банківськими картками. У мене тут є подруга, вона з України. Ми разом були в спа та балакали. До нас підійшла жінка поговорити і запитала у нас англійською, звідки ми. Вона змінилася в обличчі і перестала зі мною розмовляти

Ми з Росії і недавно родиною переїхали в Мексику. Це було складне і не просте рішення. Час, самі розумієте, для росіян який. У мене коріння українське, але на історичну батьківщину зараз дорога закрита, а лишатися в РФ теж не наша мрія.

Переїзд в іншу країну – це завжди розвиток та величезний спектр емоцій. Переїхали ми на початку 2022 року. Здійснили трансатлантичний переліт ще до початку спецоперації в Україні. Хочу трохи розповісти про життя в Мексиці, про агресію до росіян через вторгнення в Україну, про місцеву освіту і про те, чому в країні авокадо не процвітають бізнес і сфера послуг.

Ми з чоловіком красноярці, маємо двох дітей. Народилися, навчалися та працювали на сибірській землі.

Наша робота дозволяє жити у будь-якій точці світу. Чоловік – бізнес-психолог, я працюю спеціалістом служби підтримки у сервісі бронювання готелів.

Мені завжди хотілося жити в іншому кліматі, мати зовсім інші можливості та набувати досвіду, якої не отримаєш у рідних стінах. Життя в іншій країні підстьобує тебе буквально виживати. Тут треба думати про перспективи завжди: ким я буду за рік, два, п’ять років. Тут зручно дітям, вони бачать сонце, море. Це корисно для них.

Спочатку ми розглядали Таїланд, але, почитавши їхні новини, не ризикнули. І наш вибір припав на Мексику. На той момент у країні не було обмежень. Плюс до всього, сюди не потрібна віза, ти робиш лише дозвіл на в’їзд, і за вдалих обставин він ще надає тобі право перебування в країні до шести місяців.

Почали ми свій переїзд з туристичної путівки: квитки туди-назад та проживання у п’ятизірковому готелі на двох дорослих та двох дітей.

У нас був план Б. Якщо нам не сподобалося б у Мексиці, у нас була можливість відлетіти назад додому зі спогадами про приємний відпочинок. Готель узяли на 12 днів неподалік міста Плайя-дель-Кармен, в якому збиралися жити, вирішили поїздити, подивитися. Мексика не підходить для того, щоб просто перезимувати, для цього є Азія.

У Мексиці, як виявилось, є свої мінуси, якщо порівнювати її з Таїландом. Фрукти тут такі ж, як у Росії, немає жодних драконів, рамбутанів. Звичайні яблука, апельсини. Але є авокадо і мій улюблений сезон дощів.

Мені дуже подобається місцевий сезон дощів, відступає спека, яка тут сягає +50 градусів, ми рятуємося лише кондиціонером і в основному у сильну спеку сидимо вдома. А в дощі тут зручні +20.

Коли закінчилася путівка, ми вже були готові переїхати до орендованої квартири. Обійшлося житло недешево – за місяць ми витрачаємо близько 800 доларів, але за місцевими мірками це ще не дуже дорого.

Плюс довелося витратити на те, щоб цю квартиру обжити, оскільки в ній був лише мінімум меблів і побутової техніки. Натомість квартира знаходиться у порівняно безпечному за рівнем злочинності місті. Житловий комплекс закритий, на території є спільний басейн.

В Азії легко можна винайняти квартиру на місяць. Тут все виключно на контрактах, і винаймати житло дешевше на весь рік. Ми якраз орендували на цей період, якби термін був меншим, ціна доходила б до півтори тисячі доларів на місяць. Перед укладанням контракту перевіряли нашу фінансову історію, брали контакти друзів, рекомендації. Для простої зимівлі все було дуже складно, і ми зрозуміли, що вся ця історія про те, щоб тут залишатися жити.

До витрат на квартири додалися витрати на авто. Купити виявилося дешевше, ніж орендувати авто, хоч і довелося додати грошей на ремонт. Тут машина далеко не розкіш, а автомобіль. Громадського транспорту в Мексиці немає, є лише міжміські рейсові автобуси.

Порівняно з Азією Мексика цивілізованіша, але мінуси тут теж є. Країна застрягла в “російських 90-х”.

Тут неймовірно складно розпочати вести свій бізнес. Багато криміналу, здирства, приблизно як у нас було в 90-ті. В уряді сидять картелі. Тобто ти починаєш свою справу – і до тебе приходять по гроші на кришування.

Саме тому тут багато чого немає, сервіс та послуги могли б бути розвиненішими. Але в Мексиці є безперечний плюс – вона дає можливості, яких у країнах Азії просто немає. Тут діти можуть здобути хорошу освіту.

Старша наша дочка Амелія пішла у Мексиці до приватної школи, провчившись перший клас у красноярській. Ми раді білінгвальному досвіду, який надає нинішня школа. Тут першу половину навчального дня дитина займається англійською мовою, другу – іспанською. Вдома всі говоримо нашою, а дитина продовжує отримувати уроки від своїх вчителів онлайн.

Ми обрали приватну школу, з нашими документами ми можемо піти до державної, але не хочемо. Мексиканець із грошима не віддасть дитину до держшколи, він влаштує дитину саме у приватну. І за статистикою школи, яку ми обрали, її випускники вступають до престижних вишів Європи та Америки. Вони мають спорт, творчі заняття, музику, але немає гарячого харчування. У держшколах є, але й там воно платне, безплатного немає.

Дуже цікаво, що у дітей немає маленьких перерв, вони виходять на одну велику. Найголовніша відмінність від наших шкіл – тут дітей не критикують, кажуть, що вони молодці, навіть якщо результат не супер: дитина ж старалася. Вчителі підбадьорюють, підтримують дітей.

Але якість освіти у нас в рази краща.

Дочка відучилася перший клас у Красноярську, а коли пішла до другого класу в Мексиці, стала найкращою з математики серед однокласників і набагато випереджає програму. Я вважаю, що це показник нашої гарної освіти.

Коли розпочалася спецоперація, ми не могли користуватися своїми банківськими картками. Ми почали виводити гроші через посередників. Перевести в готівку кошти можна, але не за офіційним курсом, з кожного долара ми втрачали 30 рублів.

Фактично, ми втратили половину наших грошей. Офіційний курс долара – це казки по телевізору. Ми раптово залишилися просто без грошей, без можливості сходити в магазин. У нас з’явилися люди, які займаються переведенням у готівку через продажі. Було закрито ще й можливість поповнення рахунків. Поки що так і викручуємось, але як буде далі, ніхто не знає.

Через спецоперацію я в Мексиці вже встигла випробувати на собі недоброзичливість на свою адресу. Тільки тому, що ми із Росії. І це незважаючи на те, що президент Мексики – один із тих світових лідерів, які офіційно підтримують Росію.

У мене тут є подруга, вона з України. Ми разом були в спа та балакали. До нас підійшла жінка поговорити і запитала у нас англійською, звідки ми. Я сказала, що я з Росії, моя подруга з України. Сама жінка була або з Америки, або з Великобританії, я не встигла уточнити її.

Вона змінилася в обличчі і перестала зі мною розмовляти, почала спілкуватися з моєю подругою і крізь зуби попросила перекласти їй фразу. Було дуже прикро…

У соцмережі мені чого тільки не бажали. Це, звичайно, важко. І це ніяк не вплинуло на мою позицію – не можна ділити світ на чорне та біле. Їм теж не варто було розширювати кордони НАТО і підбиратися до нас ближче.

Я маю можливість отримувати різну інформацію та формувати своє власне бачення. Мені цікава думка різних людей, ми насамперед залишаємося людьми.

Наразі ми отримали візу тимчасового перебування. Якщо все буде добре, то через рік отримаємо посвідку на проживання. Повертатися до Росії поки не збираємося, зокрема, через складність перельоту. Зараз, щоб потрапити на батьківщину, доведеться летіти через Туреччину, і всій родині це коштуватиме дуже дорого.

Сподіваюся, можливо ця вся інформація знадобиться і українцям, які вирішать переїхати тимчасово чи на постійне життя в Мексику.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.