П’ять років минуло з того часу, як відійшли у засвіти батьки. Ми з сестрою вже пенсіонерки. І я й подумати не могла, що в 63 роки буду “вигризати” у Катерини квартиру, яка по праву належить мені, бо їй тато, як вона заміж вийшла, подарував свою. На Зелені свята Катя прийшла в гості, і стала питати, як і коли ми спадщину ділити будемо. – В мене ж троє дітей, а в тебе тільки син! Все будемо враховувати.
Я й подумати не могла, що в 63 роки я буду хвилюватися за квартиру в якій живу.
Я вважаю, що вона поправу належить мені і моїм дітям та внукам, і аж ніяк не рідній сестрі.
Шкода, що Катерина цього не розуміє.
Нас в батьків було двоє дітей. Я та моя рідна і старша на чотири роки сестра Катерина.
Ми з батьками жили у просторій трикімнатній квартирі, яку тато отримав від заводу. Тато з мамою дуже важко працювали, щоб в нас було все необхідне. А часи, самі розумієте, були не легкі.
Коли старша сестра у дев’ятнадцять років сказала, що виходить заміж, у тата вже були певні накопичення, ще трішки він десь позичив, і купив для Катерини свою квартиру.
Ми тоді всі сиділи за круглим столом у вітальні і мама з татом все детально пояснили.
– Ми Катрусі купили двійку, а тобі, Мирославо, залишається наша у спадок, але ти повинна будеш за нами доглядати, якщо знадобиться.
Ми тоді були молоді і я не до кінця розуміла їх розмову, але те, що ця квартира буде моя, я запам’ятала.
Сестра жила з чоловіком гарно. Мають вони троє діточок, які вже дорослі і самі створили свої сім’ї.
Я ж також заміж вийшла, у мене з чоловіком один син. Ми хотіли ще діточок, але в Боженьки на все свої плани. Не судилося…
Батьки прожили з нами доволі довго, але, дякувати Богу, при своїй пам’яті і у мене не було з ними проблем.
Навпаки, мама з татом мені дуже допомагали з сином. Я навіть на роботу вийшла, коли Данилку навіть два не виповнилося. Мама його вчила читати і писати, а тато табличку множення і інші предмети.
І ось зараз, коли батьків вже більше п’яти років, як не має на цьому світі, Катерина прийшла до мене на Зелені свята і спитала, коли і як ми спадщину будемо ділити, бо в неї, на відміну від мене, багато дітей і онуків.
– Все розділимо по чесному!
Виявляється, Катерина хоче розділити навіть не між мною і собою, а вже по дітях. В неї ж троє, а в мене один син.
Виявляється, з таким “чесним рішенням” мені хоч на старість з простягнутою рукою йди.
Катерина сказала, що це було не чесно, бо мені залишилося три кімнати, а їй тато купив лише двокімнатну. Ось вона до цього й причепилася, як п’явка.
Чоловік сказав не хвилюватися, що він має людину, яка нам допоможе.
А мені так соромно за сестру. Я б в житті так не вчинила…
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
