Ми з Тарасом вже жили разом, коли надумали брати квартиру на спільні гроші, але ще не були одружені. Обрали, визначилися.
А от того, що сталося далі, я не очікувала аж ніяк!
Хочу сказати, я завжди дуже уважно ставилася до грошей та накопичень. Хотіла гарну квартиру у певному районі нашого міста, де нова гарна інфраструктура, збирала гроші.
А потім я закохалася, з’їхалися з Тарасом жити разом, я вкладалася у побут, але продовжувала збирати далі. Через деякий час отримала від коханого пропозицію вийти заміж, погодилася – любов же.
У мого нареченого теж були накопичення, вирішили ми все об’єднати і відразу взяти велику квартиру, щоб народити двох дітей, і у кожного була своя кімната. Вибирали квартиру, шукали і підбирали під себе.
Місяць тому мені довелося виїхати на кілька днів у робоче відрядження. Повернулася. Наречений зустрів і повіз сюрпризом показувати квартиру, яку купив!
І бачу: зовсім не той район, незручне планування, немає нормальної інфраструктури плюс потрібний капітальний ремонт. І вишенька на торті: оформлено все на його маму!
Свої гроші він уже віддав як задаток і на оформлення необхідних документів, і я тепер маю віддати свої для завершення угоди купівлі-продажу.
У мене трапилася істерика від сміху, я сміялася так, що відпоювати водою довелося. А потім поїхала додому, зібрала всі речі і з’їхала до подруги, знайшла потрібну квартиру, правда, довелося брати іпотеку, але все, як хотіла: і ремонт хороший, і метро поруч, і все інше.
А найцікавіше, що колишній досі не може до кінця зрозуміти, чому ми розлучилися. Дзвонить, пише щодня. Заблокую мабуть.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
