fbpx
життєві історії
Ми з Василем обоє з села. Після весілля вирвалися до міста, до хорошого життя. Що моя сім’я, що його, завжди жили дуже бідно. Ми робили все, лиш би вибратись зі злиднів. Стали їздити на роботу за кордон. Спершу була Польща, потім Голландія, Італія, навіть в Росію пару раз їздили. Зайнялись бізнесом, який приносив хороший дохід. І тільки тепер я зрозуміла, що зробила велику помилку. Я не стала матір’ю!

Ми з Василем обоє з села. Після весілля вирвалися до міста, до хорошого життя. Що моя сім’я, що його, завжди жили дуже бідно. Ми робили все, лиш би вибратись зі злиднів. Стали їздити на роботу за кордон. Спершу була Польща, потім Голландія, Італія, навіть в Росію пару раз їздили. Зайнялись бізнесом, який приносив хороший дохід. І тільки тепер я зрозуміла, що зробила велику помилку. Я не стала матір’ю!

***

Хочу на прикладі свого життя застерегти людей від гріхів, які вчинила понад 20 років тому.

Вийшла заміж: у 1991-му. Роботи у селі не було, і ми з чоловіком поїхали шукати щастя до міста. Там і зайнялися бізнесом, але спершу були на заробітках в Польщі, Голландії, Італії, Росії. У мене ніколи не було вільного часу.

За декілька років чотири рази позбулася дитяти, хоча вже тоді були гроші, автівка, власний будинок. Я й не помітила, як чоловік, котрого кохала понад усе на світі, почав віддалятися від мене.

Ми розлучилися. Нині я сама, без дітей, без надії.

Світ став чорним, я забула, коли всміхалася, живу в постійному жалю та болю. Сенс життя втрачено. Я готова їсти землю, тільки б повернути ті часи, коли могла мати свою родину, дітей.

Якщо Бог дає дітей, то дасть і на дітей. Не раджу нікому цього робити, бо це важкий гріх. Хочу побажати всім мати стільки дітей, скільки дає Господь.

Живіть у добрі та світлі, будьте щасливими й здоровими. Усіх вам благ земних!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page