fbpx
життєві історії
Ми з Юрою, після весілля, оселилися на орендованій квартирі, в цей час мої батьки будували нам будинок. Не скажу, щоб свекруха так часто бувала в гостях, але завжди влучно – кожен її прихід закінчувався невдоволенням. Я цього тримати в собі не хотіла, тому все це летіло у сторону чоловіка

Я заміжня вже 8 років. Спочатку, відносини зі Аллою Іванівною були натягнуті, але терпимі.

Ми з Юрою, після весілля, оселилися на орендованій квартирі, в цей час мої батьки будували нам будинок. Не скажу, щоб свекруха так часто бувала в гостях, але завжди влучно – кожен її прихід закінчувався невдоволенням. Я цього тримати в собі не хотіла, тому все це летіло у сторону чоловіка.

Я десь з рік терпіла і мовчала, закривала очі, але те, що через раз перевірялося нею ліжко, що там шукала, не знаю, на всіх тумбах кожного разу перевірявся пальцем пил, задирала тюль і перевіряла ступінь поливу вазонів, по кутах шукала павутину, а на кухні (коли подавався обід) перевіряла на чистоту посуд. Після обіду вона дозволяла собі сідати на край стінки, на моє зауваження, що в кімнаті два дивани мені завжди відповідали: “Я мама, мені все можна, де хочу там сиджу, це ж все одно не ваше”.

І це не весь список. Причепитися до мене, як до недолугої господині і невістки, було важко, мене виховала мама, у якої в будинку, як в аптеці. Я від мами, звичайно, відстаю, але моя свекруха відстає на багато далі. Перед кожними вихідними я мию, прибираю, знаю, Алла Іванівна прийде в будь-який час.

Перший час з Юрою було важко, він не розумів, навіщо складати в шафу одяг, якщо завтра або післязавтра його можна одягнути і тим більше не розумів, навіщо щосуботи мити підлогу, якщо просто можна пройтись пилососом.

Ми з Юрою перебралися в наш будинок. І тут пішло все те саме, тільки до перевірок будинку додалися ще й клумби з городом. Терпінню приходить кінець. Я зриваюся, на її витівки відповідаю: “Закінчимо перевірку у мене, поїдемо до вас”, на що свекор завжди сміється, а свекруха скрипить зубами.

Мене нервує, що вона дозволяє собі сідати на стінку, мої батьки не доїдали, і не досипали не для того. Мене нервує, що вона риється в моїй пральці зі словами: “та я так просто подивилася”. Мене не влаштовує, що вона взута може пройти в спальню, а у мене дитина по підлозі повзає. Я починаю грубіянити: “встаньте і сядьте там”, “не лізьте в мій холодильник”, “в ту кімнату не можна, там дитина спить і не прибрано”. Після цього свекруха починає плакати, що її не люблять і їде, а чоловік каже мені, що я виживаю маму.

У моєї свекрухи взагалі не прибрано. Сісти ніде, все завалено одягом, на столі в кухні місця немає для чашки, пройти ніде, так як всі крупи на підлозі біля газової плити: тут і цукор і борошно і все по підлозі і хліб на підлозі біля столу.

Як вгамувати свекруху? І лаятися не хочу, і терпіти немає сил. Чому людина не бачить свої “грішки”, а у мене їх шукає? Як мирно дати їй зрозуміти, що негарно вона поступає?

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook