fbpx
життєві історії
Ми зараз жінки без чоловіків, тому що хлопці захищають Україну. А між нами в цей час такі пристрасті розгораються. У подруги ось народився син, чудовий гарний хлопчик. Хресною вона покликала іншу подругу. Мені хотілося щось подарувати дитині, я купила не дуже дорогу, але цікаву іграшку на виріст

Ми зараз жінки без чоловіків, тому що хлопці захищають Україну. А між нами в цей час такі пристрасті розгораються. У подруги ось народився син, чудовий гарний хлопчик. Хресною вона покликала іншу подругу, але на святкуванні хрестин я була.

Приходила я один раз до подруги в гості, коли дитині було кілька місяців, у нас виникла взаємна симпатія. Гралася з малим із задоволенням. Ну як гралася, трясла перед ним брязкальце, а він косився на мій яскравий манікюр, цікавився мною.

Коли у мене був день народження, я запросила до ресторану цю подругу, маму хлопчика, та іншу подругу, його хрещену.

Мені хотілося щось подарувати дитині, я купила не дуже дорогу, але цікаву іграшку на виріст. Дорога мені не по кишені, і я комплексувала через це. Обмовлюся, що ходити відзначати все в ресторан – ініціатива подруг, у мене грошей мало, насилу собі це дозволяю.

Я працюю, але не так багато заробляю, заміжня, живу з батьками, з якими у мене спільний бюджет. чоловік ан передовій вже 5 місяців, але гроші, що він перераховує, я сплачую за іпотеку – ми вклалися у квартиру перед тим, як все це почалося.

батьки також мало мають доходу, не дуже розженешся. У подруги-мами більш багатий чоловік, а багаті батьки підкидають грошей. У подруги-хрещеної теж забезпечені батьки, вона заробляє мало, але вони її утримують практично. Дівчата дозволяють собі і косметологів, і спортзал, і ресторани. Через це я комплексую.

Так ось. Перед рестораном зустрічаємось із подругами біля мого будинку. Вони мені дарують одразу подарунки, а я вручаю свій подарунок дитині подруги-мами. Вона зазвичай завжди уважна, люб’язна та ввічлива.

Я чекала, що вона вийме подарунок із пакета, подивиться, щось скаже, а вона почала мені з якоюсь зневагою вимовляти, мовляв, навіщо я їй притягла великий пакет, їй тепер носити його весь вечір за собою, незручно.

А чого там носити, якщо кілька зупинок на маршрутці та метро, ​​потім сидіти у ресторані, а потім батько на машині додому її забере із пакетом? І жодного слова ​​подяки, що я її дитині у свій день народження презент принесла. Навіть «дякую» простого не прозвучало.

І в мене таке почуття тепер, що подруга просто здогадувалась, що подарунок у мене не найдорожчий, тому їй навіть нецікаво було дивитися, що там у пакеті. Або що я взагалі їй не подобаюся своїм фактом присутності, останнім часом вона зблизилася з подругою-хресною, а я якось збоку залишилася.

Але ж це був мій день народження, навіщо було йти, якщо не рада мені, невже тільки заради подруги-хрещеної? Якось так все незрозуміло й сумно.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com