Ми заздалегідь запланували знайомство зі сватами на Старий Новий рік. Наш син Стас зі Світланою вже більше року зустрічаються, і скажу по секрету, ми чекаємо на поповнення сімейства. До того дня я готувалася дуже ретельно. Подружка зробила мені зачіску, макіяж. На столі красувалися дорогі і вишукані страви. Коли перед воротами засигналила автівка, відкривати пішов мій чоловік.
Оксана стояла дивилася на вітрину антикварного магазину.
– Я можу вам чимось допомогти? – запитав її сивоволосий продавець.
– Мені, певно, вже ніхто не допоможе. – сумно відповіла Оксана. – У мене завтра знайомство зі сватами, вони дуже заможні люди. Сваха – знаменита художниця і вона обожнює антикваріат.
– Ми їй зараз виберемо шикарний подарунок. – заспокоїв її старий.
– Ми з чоловіком їм не рівня. Ми прості люди, чоловік працює електриком, а я – співробітник ЖЕКу.
– Кожен художник мріє, щоб оточуючі хвалили його картини. – сказав старий. – Якщо ви це зробите, то обов’язково потоваришуйте.
Продавець порадив в якості подарунку піднести сватам скриньку ручної роботи, виконану з дорогого дерева.
Оксана підготувалася до зустрічі дуже ретельно: вона купила нове вбрання та босоніжки. Її тішило те, що син потрапив до заможної родини, бо сват уже пообіцяв синові місце у своїй фірмі. Але жінці було дуже лячно знайомитися з новою ріднею, оскільки вони стояли на вищих соціальних сходах.
– Ти поїв? – запитала Оксана сина.
– Мамо, у мене часу не вистачило. – Стас підняв очі від ноутбука
– Ось так завжди. Я тебе вже стільки років прошу знайти мою подругу, Валентину, а в тебе на це завжди немає часу.
– Мам, ти знаєш, скільки в інтернеті тих Валентин з цим прізвищем…
– Вона була моєю найближчою подругою, – засмучено сказала Оксана. – І підказала б мені як поводитися сьогодні.
– Я тобі мільйон разів казав, що батьки Світланки – дуже прості люди і в тебе обов’язково вийде порозумітися.
– Ага. Найпростіші люди, котрі живуть у триповерховому котеджі.
– Ти сама скоро в цьому переконаєшся.
– Якщо не зомлію від хвилювання.
Стас продовжив працювати, бо знав, що доводити щось матері зовсім марно.
У день знайомства зі сватами Оксана відвідала салон краси, зробила зачіску, макіяж, потім одягла нове вбрання. Це зробило її впевненішою, але хвилюватись вона не перестала.
– У них такий шикарний будинок!
– Мам, припини, вони дуже прості люди, – сердився Стас.
– Оксано, ну чого ти розходилася? – Сказав дружині чоловік.
– У них, мабуть, слуги все роблять, – не могла заспокоїтися Оксана.
– Зрозуміла справа. Адже з таким господарством самому не впоратися?
– Звичайно, – в’їдливо відповіла Оксана.
Біля воріт будинку їх зустрічав господар.
– Радий вас бачити! Проходьте.
Увійшовши до будинку, гості здивувалися пишноті, яка їх зустріла там.
– А де ж сама господиня? – поцікавився сват.
– Вона холодець ще варить. Зараз вийде!, – сміючись відповів чоловік.
– Доброго дня!
У цей момент у душі Оксани все перевернулося, бо вона почула дуже знайомий голос.
Коли вона озирнулася, то ледь не зомліла, тому що вона побачила свою давню подругу.
– Валентино! Та хіба таке можливе?!
Жінки обнялися і розплакалися від щастя, а здивована рідня стояла і дивилася на них.
– Дівчата! – звернувся сват до подружок. – Ми раді, що ви зустрілися, але в нас все холоне на столі.
– Ось, мамо, я й допоміг тобі знайти твою Валентину! – засміявся син.
– Я навіть не могла мріяти про таку сваху!
Стас обійняв наречену, а вона йому сказала:
– Я з дитинства чула про старовинну подругу Оксану, а тому мені здається, що я знаю твою маму мільйон років.
– І в мене таке саме відчуття! – засміявся Стас.
Фото ілюстративне