Ми ж про все перед весіллям домовилися, Олеся! Які діти? Про що ти говориш? Ти глянь на своїх однолітків. Та вони ж світа білого через ці підгузки не бачать. Ти про таке життя мрієш?, – відповів мені Михайло. А згодом додав, що якщо я не передумаю, то краще відразу розлучитися.
Мене звуть Олеся. Я все життя була переконаною в тому, що материнство це не для мене.
У 22 роки я познайомилася з молодим чоловіком, який мав такі ж погляди на життя. Ми мали дуже багато спільних інтересів і через рік ми з Михайлом відгуляли весілля.
У нас не було проблем із грошима і діти не обмежували наші пересування та наше життя. Ми з чоловіком багато подорожували та раділи життю.
Я з такою великою жалістю дивилася на своїх однокласниць, які до 20 років уже встигли стати мамами двічі чи тричі. Вони ходили втомленими, з мішками під очима від вічного недосипання. Вони чекали дитячої допомоги і бігали по дитячих клініках.
А ми з Михайлом за годину могли зібратись і поїхати туди, куди нам захотілося.
Але до 35 років я раптом відчула величезне бажання стати матір’ю. Не знаю, можливо, на мене так сильно подіяв карантин. Я довго тримала цю думку при собі. А потім чомусь сказала про це Михайлу.
Михайло мене вислухав. Але одразу сказав мені, що він не хоче ставати батьком.
– Жінка з пузом мене зовсім не приваблює! Та вона просто викликає у мене огиду! Я хочу спокійно спати, а не слухати всю ніч скиглення дитини. Моє життя і мої інтереси для мене набагато важливіші! – сказав мені чоловік.
А потім він сказав, що розлучиться зі мною, якщо я ще раз заговорю про дитину.
А я дуже люблю Михайла і не хочу з ним розлучатися.
Зараз мій чоловік наполягає на розлученні. А я у великій розгубленості. Я не хочу розлучатися з Михайлом і не хочу шукати собі нового чоловіка лише для того, щоб стати мамою.
Я дуже шкодую, що взагалі про це сказала своєму чоловікові. Адже ми жили так добре та безтурботно. А зараз я зіпсувала собі все життя.
Мій чоловік спить в іншій кімнаті вже два місяці. Михайло не хоче навіть говорити зі мною. Я, звичайно, вже сама відмовилася від думки про материнство. Але Михайло мені не вірить.
Одним своїм словом я зруйнувала нашу чудову сім’ю.
А що б ви мені порадили в цій ситуації?
Фото ілюстративне
