fbpx
життєві історії
Ми жили у будинку на три сім’ї. В одній половині я з батьками, у другій – мама мого тата, а в третій – бабуся тата. Особливою дружністю та любов’ю рідня між собою не вирізнялася. У тата та його мами був давній конфлікт. Вона не прийняла свого часу мою маму. Звичайно, все це позначилося на мені. Бабуся мене не визнавала і не любила. Я особливо від цього не переймалася. Для мене вона була просто сусідкою. Але один випадок залишив відбиток на все моє подальше життя

Ми жили у великому будинку на три сім’ї. В одній половині я з батьками, у другій – мама мого тата, а в третій – бабуся тата. Особливою дружністю та любов’ю рідня між собою не вирізнялася. У тата та його мами був давній конфлікт. Вона не прийняла свого часу мою маму і все своє життя не сприймала вибір сина.

Звичайно, все це позначилося на мені. Бабуся мене не визнавала і не любила. Я особливо від цього не переймалася. Для мене вона була просто сусідкою.

Ви ж не плачете, що ваша сусідка вас недолюблює? Але один випадок залишив відбиток на все моє подальше життя.

До цієї «бабусі» постійно приїжджали онуки. Одна дівчинка була на рік за мене старша, а інша – молодша. З дівчатами я чудово ладнала. Батьки ніколи не перешкоджали нашому спілкуванню. У прабаби теж був онук Василько мого віку. Влітку у нас утворювався справжній міні табір і ми постійно грали на вулиці.

Тоді мені було п’ять років. Я з сестрами та братом ліпила паски на подвір’ї. Раптом прийшла бабуся і почала роздавати цукерки. Вона дала їх усім, крім мене. Мені стало так прикро, що я заплакала. Вася відразу ж запропонував шматочок цукерки мені і почав заспокоювати. Але я не могла впоратися з емоціями та пішла додому.

Там я розповіла про все мамі. Вона одразу ж дала мені цукерку. Але це була карамелька, а бабуся роздавала шоколадні. Мама попросила мене заспокоїтись і пообіцяла, що купить мені цілий кілограм таких цукерок. А потім пішла на розбірки зі свекрухою. Я не знаю, про що вони говорили, але назад вона повернулася з такою ж цукеркою.

Знову на подвір’я гуляти я не пішла. Образа все одно жила і боляче колола моє дитяче самолюбство. Цей випадок я запам’ятала все життя.

«Бабусі» давно немає на світі, але мені, дорослій жінці, яка вже сама мама двох своїх дітей, досі цікаво, навіщо вона тоді так вчинила. Хотіла принизити мене, обділивши?

Довести щось п’ятирічній дитині? Напевно, вкотре зачипити мою маму, адже їй було в сто разів прикріше за таке ставлення рідної бабусі до своєї дитини. Я б так винити не змогла і не зможу ніколи.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!